GLP-1 може приглушити «шум їжі» та змінити смак

Агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1 RA) посідають провідне місце в сучасній терапії цукрового діабету 2 типу та ожиріння, забезпечуючи значне зниження маси тіла й поліпшення метаболічного контролю. Окрім метаболічних ефектів, зростає інтерес до їхнього впливу на харчову поведінку, психоемоційний стан та сенсорне сприйняття їжі. На щорічній зустрічі Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD, 2025) представлено результати двох досліджень, що розширюють уявлення про ці ефекти.

Поняття «харчовий шум» описує нав’язливі думки про їжу, які сприяють переїданню та зниженню якості життя. За даними попередніх спостережень, понад 50% осіб із надмірною масою тіла чи ожирінням відзначають виражений «харчовий шум».

Опитування, проведене серед 550 дорослих (середній вік — 53 роки; 86% жінки), які отримували агоністи GLP-1 протягом кількох місяців. Учасників запитували про інтенсивність харчових думок до та після початку терапії.

Результати:

• До лікування: постійні думки про їжу повідомляли 62% респондентів.
• Після лікування: лише 16% продовжували відчувати такий симптом.
• Зменшилася частка тих, хто витрачав надмірний час на думки про їжу (з 63% до 15%).
• Неконтрольовані думки скоротилися з 53% до 15%, негативний вплив на життя — з 60% до 20%.
• Пацієнти також повідомили про поліпшення психічного здоров’я (64%), впевненості в собі (76%) та формування здоровіших звичок (80%).

Хоча механізм залишається невизначеним, ймовірно, ефект зумовлений комбінацією нейробіологічного впливу інкретинової терапії та зниженням маси тіла. Автори підкреслюють потребу у рандомізованих контрольованих випробуваннях для підтвердження асоціацій.

Зміни смакового сприйняття

411 дорослих із надмірною вагою чи ожирінням (середній вік — 39 років; 70% жінки) отримували GLP-1 RA щонайменше 3 місяці. Оцінювалися зміни смакової чутливості та відчуття апетиту.

Результати:

• Зміни у сприйнятті гіркоти та кислинки не відзначені.
• 21% учасників повідомили, що їжа стала солодшою, 23% — солонішою.
• 58% відзначили зменшення відчуття голоду, 64% — швидше настання ситості.
• Між окремими агоністами GLP-1 значущих відмінностей у впливі на смак не виявлено.

Дослідники вважають, що сенсорні зміни не є випадковими побічними ефектами, а потенційними маркерами ефективної відповіді на терапію. Консультування пацієнтів щодо можливості зміни смаку може покращити прихильність до лікування. Водночас прямого зв’язку між сенсорними змінами та ступенем зниження маси тіла не встановлено.

Представлені результати свідчать, що терапія агоністами GLP-1 не лише впливає на апетит і вагу, але й змінює когнітивне сприйняття їжі та смакову чутливість. Це відкриває нові перспективи для персоналізованого підходу в лікуванні ожиріння та діабету 2 типу, але потребує подальшої валідації в рандомізованих дослідженнях.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.