Нейтрофільний пептид, який викликає небезпечні серцеві аритмії

Основні відкриття

Після ураження інфарктом імунні клітини, які називаються нейтрофілами, вивільняють пептид, який проколює стресовані клітини серця і дестабілізує їх електричну активність. Це викликає небезпечні для життя аритмії. Ці відкриття пропонують нове пояснення – і потенційну терапевтичну мішень – для цих смертельних серцевих подій.

Ішемічна хвороба серця – пошкодження серця, спричинене звуженням коронарних артерій – є однією з провідних причин смертності у світі. Вона може призвести до інфарктів і раптової серцевої смерті. Коли коронарна артерія блокується, кардіоміоцити відчувають нестачу кисню, що порушує їхню здатність керувати іонами, такими як натрій і кальцій. Це призводить до небезпечної електричної нестабільності та аритмій, що загрожують життю, для лікування яких існує лише кілька варіантів, окрім дефібриляції.

Більшість аритмій виникають протягом перших 2 днів після інфаркту, що збігається з характерною клітинною запальною реакцією на пошкодження серця. Нейтрофіли, які в великій кількості залучаються під час цієї реакції, відомо, перешкоджають нормальній клітинній електропровідності та призводять до ненавмисного пошкодження тканин. Хоча це вказує на нейтрофіли як потенційну мішень для майбутніх терапій, їхня повна роль у сприянні аритміям до кінця не з'ясована.

Механізм дії пептиду RELMγ

Використовуючи мишачі моделі ішемічного ураження разом із дослідженнями людських тканин і клітин, Ніна Кумовскі та її колеги ідентифікували пептидну молекулу, схожу на резистин γ (Retnlg або RELMγ), як ключовий фактор, що походить від нейтрофілів і сприяє аритмії після інфаркту.

За даними Кумовскі та ін., RELMγ – антимікробний пептид, що утворює пори – дестабілізує серцевий ритм, зв’язуючись зі стресованими кардіоміоцитами та атакуючи їх. Після зв’язування пептид проколює мембрани кардіоміоцитів, створюючи пори, які змінюють іонний потік клітин. Це викликає затримку деполяризації, загибель клітин і утворення аномалій тканин, що сприяють аритмії.

У мишачих моделях видалення RELMγ з нейтрофілів зменшило шлуночкову аритмію в 12 разів, що підтверджує висновки про те, що пептид викликає електричну нестабільність у пошкодженому серці.

Перегляньте запис:

Клінічне значення для людей

Примітно, що людський гомолог цього пептиду, резистин (RETN), був виявлений у зразках інфарктованої тканини міокарда людини. Вищі рівні RETN у крові корелювали з гіршими результатами лікування пацієнтів, що підкреслює його потенційну клінічну значимість.

У пов’язаній статті Едвард Торп більш детально обговорює це дослідження.

ДЖЕРЕЛО: News-medical

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.