Когнітивно-поведінкова терапія: нові докази впливу на структуру мозку
Дата публікації: 03.09.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: МРТ, психотерапія, депресія, гіпокамп, когнітивно-поведінкова терапія, сіра речовина, мигдалина, нейробіологічні зміни

Депресія є одним із найпоширеніших психічних розладів у світі, від якого страждають близько 280 мільйонів людей. Вона супроводжується не лише психологічними симптомами, а й структурними змінами в головному мозку, зокрема у передньому гіпокампі та мигдалині — ділянках, що відповідають за обробку емоцій. Традиційні методи лікування включають медикаментозну терапію та електростимуляцію, ефективність яких щодо змін у мозкових структурах була підтверджена. Проте досі не існувало переконливих доказів аналогічного впливу психотерапії.
Дослідники з Мартін Лютер Університету Галле-Віттенберг (MLU) та Університету Мюнстера вперше продемонстрували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) здатна призводити до анатомічних змін у мозку, зокрема до збільшення об’єму сірої речовини. Результати опубліковані в журналі Translational Psychiatry.
У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів з діагностованою гострою депресією. Для оцінки ефектів психотерапії було проведено:
- структурну МРТ до та після курсу з 20 сеансів КПТ;
- клінічні інтерв’ю, спрямовані на аналіз депресивних симптомів (зокрема труднощів у ідентифікації та вираженні емоцій);
- контрольну групу з 30 здорових учасників, які не проходили лікування.
Таке поєднання методів дозволило порівняти як клінічні, так і нейробіологічні результати втручання.
Основні результати
- У 19 з 30 пацієнтів після завершення курсу КПТ майже не виявлялося ознак гострої депресії.
- Вперше задокументовано анатомічні зміни: спостерігалося значне збільшення об’єму сірої речовини у лівій мигдалині та правому передньому гіпокампі.
- Виявлено чіткий зв’язок між анатомічними змінами та клінічними проявами: пацієнти зі збільшенням сірої речовини у мигдалині демонстрували більш виражене зниження емоційної дисрегуляції.
Таким чином, психотерапія має не лише функціональний, а й структурний вплив на мозок.
За словами професора Ронні Редліха, очільника кафедри біологічної та клінічної психології MLU, результати свідчать:
- КПТ може виступати рівноцінною альтернативою медикаментозному лікуванню та електростимуляції, забезпечуючи як клінічний ефект, так і нейробіологічні зміни;
- вперше задокументовано біомаркер ефективності психотерапії у вигляді збільшення сірої речовини;
- різні методи лікування (медикаменти, психотерапія, електростимуляція) мають свою ефективність для різних груп пацієнтів, тому важливо дотримуватися індивідуалізованого підходу.
Висновки
Отримані дані підтверджують, що когнітивно-поведінкова терапія здатна викликати не лише клінічні покращення, а й структурні зміни в мозку. Це відкриває нові перспективи для розробки біомаркерів ефективності психотерапії та обґрунтовує її місце як повноцінної медичної альтернативи фармакологічним та інвазивним методам лікування депресії.
ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.