Антитіла проти CGRP демонструють стійке полегшення при мігрені

Моноклональні антитіла проти кальцитонінген-зв’язаного пептиду (anti-CGRP mAbs) показали значуще та стабільне зменшення кількості днів із мігренню (MMDs) протягом трьох послідовних річних циклів лікування.

Дослідження було мультицентровим, відкритим, спостережним та відображало реальну клінічну практику.

• Учасники: 179 пацієнтів із мігренню (середній вік — 51,3 року; 75,4% жінки), які розпочали терапію анти-CGRP антитілами з грудня 2018 по січень 2020 року.
• Препарати:
  • еренумаб 140 мг підшкірно щомісяця (117 пацієнтів);
  • галканезумаб 120 мг підшкірно щомісяця після початкової дози 240 мг (53 пацієнти);
  • фреманезумаб 225 мг підшкірно щомісяця або 675 мг щокварталу (9 пацієнтів).
• Цикли лікування: три послідовні річні цикли (C1, C2, C3), розділені мінімум 1-місячними перервами (S1 між C1 і C2, S2 між C2 і C3).
• Завершення лікування: 78 пацієнтів (43,6%) пройшли всі три цикли, 101 (56,4%) не завершили лікування.
• Кінцеві точки:
  • первинні — зміна кількості днів із мігренню (MMDs) від вихідного рівня до кінця кожного циклу та резидуальні MMDs;
  • вторинні — частка пацієнтів із ≥30% та ≥50% зниженням MMDs у кожному циклі.
• Аналіз проводили за принципом intention-to-treat.

Результати

• Резидуальні MMDs: стабільне зниження з вихідного рівня у всіх трьох циклах (P = .008):
  • C1: з 21,1 (95% ДІ 19,8–22,4) до 9,6 (95% ДІ 8,3–11,0);
  • C2: з 19,0 (95% ДІ 17,4–20,5) до 9,6 (95% ДІ 8,1–11,1);
  • C3: з 15,9 (95% ДІ 14,3–17,5) до 8,5 (95% ДІ 6,9–10,1).
• Середнє зниження MMDs:
  • C1: -12,7 (95% ДІ -11,4 до -14,1);
  • C2: -12,4 (95% ДІ -11,0 до -13,8);
  • C3: -12,9 (95% ДІ -11,4 до -14,3).
• Частота відповіді ≥50%:
  • 48,0% у C1;
  • 38,0% у C2;
  • 38,5% у C3.
• Частота відповіді ≥30%:
  • 62,0% у C1;
  • 46,9% у C2;
  • 44,7% у C3.

Результати підтверджують довготривалу ефективність терапії anti-CGRP антитілами у зниженні кількості днів із мігренню. Водночас автори наголошують на необхідності пошуку додаткових терапевтичних мішеней, адже тягар хвороби залишається високим:

Наші результати підкреслюють важливість ідентифікації потенційних альтернативних некальцитонінген-зв’язаних (non-CGRP) дисфункціональних шляхів у пацієнтів із мігренню.

Обмеження

• У дослідження включали переважно пацієнтів із хронічною мігренню та медикаментозним зловживанням, що обмежує узагальнення результатів.
• Італійські нормативні обмеження дозволяли відновлення лікування лише у пацієнтів із >8 MMDs, що могло знизити показники відповіді.
• Найбільша частка пацієнтів отримувала еренумаб і галканезумаб, тому результати не можна повністю поширити на всі доступні anti-CGRP антитіла.

Антитіла проти CGRP демонструють стійке зниження кількості днів із мігренню у довгостроковій перспективі, проте відповідь на терапію не у всіх пацієнтів однакова. Це вимагає індивідуалізованого підходу, а також подальших досліджень інших патогенетичних механізмів мігрені.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.