Застосування гідроксихлорохіну може бути корисним при вовчаковому нефриті

Bangkoker / Shutterstock.com
Експозиція гідроксихлорохіну у пацієнтів з вовчаковим нефритом була пов'язана зі значно нижчим ризиком зниження швидкості клубочкової фільтрації (eGFR) ≥30%, особливо серед пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) стадії ≥III.

У ретроспективному дослідженні, проведеному в єдиному медичному центрі штату Вісконсин, були проаналізовані дані 209 пацієнтів з біопсійно підтвердженим вперше виявленим вовчаковим нефритом (середній вік на момент діагностики — 38 років; 75% жінки) за період з 1994 по 2019 рік. Дослідники вивчали вплив гідроксихлорохіну на функцію нирок. Статус експозиції до гідроксихлорохіну (медіанна доза >5 мг/кг/день порівняно з ≤5 мг/кг/день) визначався на кожному візиті за допомогою електронної медичної документації. Позитивна експозиція визначалася як наявність активного рецепту щонайменше протягом трьох місяців на момент кожного наступного спостереження.

Первинною кінцевою точкою було зниження eGFR ≥30% на щонайменше двох візитах після базового рівня або необхідність у тривалому проведенні замісної ниркової терапії. Середня тривалість спостереження становила 5,4 роки. Вторинні кінцеві точки включали зниження eGFR ≥40% та річний спад eGFR як показник погіршення функції нирок з часом.

Часова експозиція до гідроксихлорохіну була пов'язана з 59% зниженням ризику зниження eGFR ≥30% (скориговане відношення ризиків [aHR] 0,41; P = 0,007). Також була виявлена асоціація із 66% нижчим ризиком зниження eGFR ≥40% (aHR 0,34; P = 0,004).

У пацієнтів з ХХН стадії ≥III на момент діагностики вовчакового нефриту експозиція до гідроксихлорохіну була пов'язана з 77% нижчим ризиком зниження eGFR ≥30% (aHR 0,23; P = 0,03).

Крім того, експозиція до гідроксихлорохіну асоціювалася зі статистично значущим зменшенням щорічного темпу зниження eGFR: на 5,12 мл/хв/1,73 м² протягом 5 років після діагностики нефриту та на 3,17 мл/хв/1,73 м² протягом 10 років.

«Ці результати підкреслюють важливість раннього початку та безперервного прийому гідроксихлорохіну для збереження функції нирок та контролю захворювання, навіть якщо системний червоний вовчак (SLE) обмежується лише нирковим ураженням (вовчаковим нефритом)», — зазначили автори.

Дослідження очолювала д-р Шивані Гарг (Shivani Garg), MD, PhD, Університет Вісконсинської школи медицини та громадського здоров’я в Медісоні. Результати опубліковані онлайн 20 липня 2025 року в журналі Arthritis Care & Research.

Серед обмежень дослідження — проведення в одному академічному центрі, що могло вплинути на репрезентативність вибірки. Не було доступу до рівнів гідроксихлорохіну в крові для оцінки дотримання режиму лікування та варіабельності абсорбції. Зниження eGFR могло бути пропущене у пацієнтів, втрачених для подальшого спостереження, або у тих, хто помер поза межами установи.


ДЖЕРЕЛО: Medscape


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Нові відкриття у сфері пульмонології
Високий тягар психічних захворювань при хр ...
Частина 4. Ведення ВГС-інфікованих пацієнт ...
Ліпопротеїни, інгібітори інтерлейкіну-6 та ...
Маленькі хитрощі лікарів минулого, або Іст ...
Вплив кортизолу на організм
Оптимізація болю та седації у відділенні і ...