Клінічний випадок: Гепатотоксичність, викликана яблучним оцтом: рідкісний клінічний випадок

Дата публікації: 24.07.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: клінічний випадок, лікарсько-індуковане ураження печінки, гепатотоксичнічть, токсичне ураження печінки, яблучний оцет

eenevski / Shutterstock.com

Яблучний оцет — прозора, кисла рідина, яка містить 3–5% оцтової кислоти. Його виробляють шляхом ферментації, за участю оцтовокислих бактерій. Цей продукт широко використовується у кулінарії, побуті та альтернативній медицині, а також привертає увагу завдяки потенційним перевагам для здоров’я, зокрема здатності знижувати рівень глюкози в крові та впливати на ліпідний профіль.

Однак печінка, як центральний орган метаболізму, вразлива до токсичного впливу як медикаментів, так і нетрадиційних речовин. Ураження печінки може розвиватися через дозозалежні або ідіосинкратичні механізми. І хоча відомо про випадки гострої печінкової недостатності після вживання висококонцентрованої оцтової кислоти, тривалий вплив менш концентрованих розчинів, як у наведеному клінічному випадку, практично не описаний.

Клінічний випадок

60-річний чоловік звернувся до лікарні зі скаргами на жовтяницю, біль у правому підребер’ї, анорексію, глинистий колір випорожнень і темну сечу. Лихоманки, свербежу, втрати маси тіла або шлунково-кишкових порушень не було. Анамнез не містив даних про аутоімунні захворювання, зловживання алкоголем, наркотиками, переливання крові чи прийом ліків. Відомо лише про гіпертонію, гіперліпідемію, легку жирову хворобу печінки та алергію на пеніцилін.

Чоловік повідомив, що впродовж чотирьох років уживав приблизно 30 мл яблучного оцту тричі на тиждень після їжі для зниження рівня ліпідів.

При госпіталізації стан пацієнта був стабільним. Відзначалася жовтяниця шкіри й склер, болючість у правому підребер’ї. Інших ознак хронічного захворювання печінки чи енцефалопатії не виявлено.

Аналізи крові продемонстрували різке підвищення печінкових ферментів та гіпербілірубінемію. Ультразвукове дослідження засвідчило легку жирову інфільтрацію печінки, незначну дилатацію жовчної протоки та наявність сладжу у жовчному міхурі. Магнітно-резонансна томографія підтвердила потовщення стінки міхура й наявність рідини навколо нього.

Рис. 1. УЗД черевної порожнини показує незначну жирову інфільтрацію печінки. Жовчний міхур був нормального розміру з невеликим утворенням сладжу (біла стрілка на зображенні B) розміром 0,8 × 0,4 см.
Рис. 2. МРТ показує потовщення стінки жовчного міхура, рідину навколо жовчного міхура та нормальний діаметр основної мозкової протоки, а також решти жовчовивідних шляхів.
Рис. 3. Корональна МРТ, що показує нерівність меж печінки, що вказує на ранню стадію цирозу (чорний наконечник стрілки).

Було проведено ендоскопічне дослідження жовчних шляхів для виключення механічної обструкції. Встановлено стент у жовчну протоку. Через відсутність поліпшення проведено біопсію печінки, яка виявила: паренхіматозний та канальцевий холестаз, балоноподібну дегенерацію гепатоцитів, портальний фіброз та інтерфейсний гепатит.

Рис. 4. (A) Біопсія печінки, що демонструє балоноподібне збільшення гепатоцитів та їх пір'ясті зміни (чорна стрілка) без ознак конфлюентного некрозу, гранульом чи злоякісності. (B) Портальні тракти були розширені змішаними запальними клітинами (чорна стрілка), еозинофілами та кількома нейтрофілами з легким ураженням жовчних проток. (C): Спеціальне трихромне забарвлення за Массоном, що показує портальний, перипортальний та мостоподібний фіброз (чорна стрілка).

Пацієнта виписано з рекомендаціями повністю припинити вживання оцту та почати медикаментозну підтримку. Через декілька тижнів спостерігалося значне покращення лабораторних показників і регрес клінічних симптомів. Однак повторної біопсії проведено не було через фінансові труднощі.

Обговорення

Яблучний оцет вважається відносно безпечним засобом, але його тривале вживання може становити небезпеку для печінки. Ураження печінки, зумовлене традиційними засобами, найчастіше розвивається ідіосинкратично — тобто без чіткої дозозалежності, часто впродовж кількох тижнів чи місяців після початку впливу. Симптоми можуть бути неспецифічними, а біохімічні показники — мати гепатоцелюлярний, холестатичний або змішаний характер.


Перегляньте запис:


Основний принцип лікування таких станів — негайне припинення вживання потенційно токсичного засобу. У більшості випадків цього достатньо для покращення клінічного стану. Прогноз залежить від типу ураження: найгірший — при гепатоцелюлярному з жовтяницею.

У цьому випадку саме регулярне споживання яблучного оцту, імовірно, стало пусковим фактором розвитку гепатиту з фіброзом.

Висновки

Ураження печінки, спричинене хронічним уживанням оцтової кислоти, є рідкісним, але важливим для розпізнавання в клінічній практиці. Цей випадок підкреслює необхідність детального збору анамнезу, включно з прийомом нетрадиційних засобів. Варто враховувати оцет як можливу причину гепатотоксичності. Потрібні подальші дослідження для кращого розуміння механізмів та ризиків такого ураження.


ДЖЕРЕЛО: Oxford Medical Case Reports


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Перші клітинні зміни, що передують раку яє ...
Лікування рефрактерної ГЕРХ
Біомаркери сечі можуть демонструвати кращу ...
Немає зв’язку між здоров’ям матері під час ...
Олег Шекера про НПК "Організаційні та клін ...
Гормональна терапія менш ефективна у жінок ...
Новий тест на основі сечі виявляє високий ...