Як безпечно та поступово знижувати дозу бензодіазепінів з урахуванням індивідуальної реакції пацієнта: оновлені рекомендації

Тривалий та регулярний прийом бензодіазепінів широко поширений і може спричиняти фізичну залежність. Різке припинення або швидке зниження дози таких препаратів часто призводить до розвитку абстинентного синдрому. Водночас бракує чітких даних щодо оптимальних способів поступового зменшення дозування, що призначаються переважно при лікуванні тривоги та розладів сну. Окрім того, реакції пацієнтів на відміну ліків можуть суттєво відрізнятися.

Враховуючи ці клінічні виклики, було розроблено нове спільне клінічне керівництво, спрямоване на безпечне та поступове зниження дози бензодіазепінів. Воно створене для підтримки лікарів, зокрема сімейних лікарів, та пацієнтів у плануванні та проведенні відміни препаратів із мінімізацією ризику тяжких симптомів відміни.

Важливо зазначити, що ці рекомендації не стосуються паліативної допомоги або лікування пацієнтів у термінальних станах.

Перегляньте запис:

Тривалість та індивідуальний підхід до зниження дози

Головним принципом є повільне і поступове зменшення дози, адаптоване до стану кожного пацієнта. Для тих, хто приймає бензодіазепіни тривалий час, процес може тривати рік або навіть більше.

Основні рекомендації включають:

• Ніколи не припиняти препарат різко у пацієнтів із ймовірною фізичною залежністю, щоб уникнути розвитку абстинентного синдрому.
• Поступове зниження дози особливо рекомендується для літніх пацієнтів, якщо немає суттєвих протипоказань до припинення прийому.
• Регулярно оцінювати стан пацієнта, співвідносячи ризики тривалого лікування з перевагами поступового зниження дози, адже ця оцінка може змінюватися з часом.
• Починати зменшення дози маленькими кроками, наприклад, зниженням загальної добової кількості на 5–10% кожні 2–4 тижні.
• Проводити постійний моніторинг і коригувати схему зниження залежно від реакції пацієнта.

Роль пацієнтів у процесі відміни

Пацієнти, які мають досвід поступового зниження дози бензодіазепінів, брали активну участь у формуванні цих рекомендацій. Їхні сподівання від лікарів акцентують увагу на:

• Врахуванні широкого спектра симптомів відміни, які можуть проявлятися протягом тривалого часу (місяці, а іноді й роки).
• Застосуванні підтримуючих методів, таких як дуже повільне зниження дози із використанням рідких форм препаратів для точнішого дозування.
• Наданні інформації про біохімічні процеси відновлення мозку, зокрема функціонування гамма-аміномасляних рецепторів, і рекомендацій щодо уникнення додаткових седативних засобів і алкоголю, що можуть погіршувати перебіг відміни.

Пріоритетність у визначенні пацієнтів для поступового зниження

Особливу увагу слід приділяти пацієнтам із найвищим ризиком негативних наслідків, що може вимагати особливо обережного підходу до зниження дози.

З досвіду інших клінічних рекомендацій відомо, що різке припинення медикаментів без ретельного планування може призвести до небажаних ускладнень, зокрема появи важких симптомів абстиненції або заміни ліків на небезпечні альтернативи.

Загальна оцінка застосування бензодіазепінів

Бензодіазепіни ефективно застосовуються для лікування тривожних станів, судом, гострого збудження, безсоння, а також симптомів алкогольної абстиненції. Водночас через численні ризики при тривалому застосуванні, такі як падіння, когнітивні порушення, делірій і передозування, більшість клінічних настанов рекомендують обмежувати тривалість терапії до 4 тижнів. Незважаючи на це, значна кількість пацієнтів приймає ці ліки тривалий час.

У деяких ситуаціях, наприклад при генералізованому тривожному розладі або особливих порушеннях сну, тривале застосування може бути виправданим.

Вкрай важливо уникати різкого припинення прийому у пацієнтів із фізичною залежністю, щоб не завдати їм шкоди.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.