Новий підхід до лікування діабету: акцент на поведінкові зміни

10 червня 2025 року з’явилися оновлені клінічні рекомендації, які відзначають зсув парадигми в лікуванні діабету 2 типу та переддіабету: у центрі уваги – не лише медикаменти, а й цілеспрямована зміна поведінки. Ці настанови, розроблені міждисциплінарною командою спеціалістів у сфері медицини способу життя, спрямовані на системну підтримку пацієнта у щоденній боротьбі з хворобою.

Шість сфер змін: що має контролювати клініцист?

Експерти виділяють шість ключових напрямків, що мають стати об’єктами постійної уваги медичних працівників:

1. Сон
2. Стрес
3. Харчування
4. Фізична активність
5. Споживання тютюну, алкоголю та психоактивних речовин
6. Соціальні зв’язки

Рекомендації побудовані так, щоб стати зручною основою для щоденної клінічної практики, дозволяючи налаштовувати індивідуальні стратегії підтримки змін у способі життя.

Підхід SMART: реалістичні цілі з конкретними кроками

Запровадження методики постановки цілей SMART (специфічних, вимірюваних, досяжних, релевантних і обмежених у часі) дозволяє поступово наближатися до бажаних результатів. Кожна зміна – навіть незначна – розглядається як успіх і базис для подальшого прогресу.

Фахівці рекомендують уникати перевантаження пацієнтів на старті: невеликі кроки, обговорені й схвалені пацієнтом, мають більшу ймовірність бути виконаними.

Сильні рекомендації: що має стати обов’язковим?

До «сильних» рекомендацій, що ґрунтуються на переконливих доказах, належать:

• Виявлення та скерування при порушеннях сну: йдеться, зокрема, про апное сну, безсоння та інші стани, що безпосередньо впливають на метаболічне здоров’я.
• Фізична активність: пацієнтам пропонують як аеробні, так і м’язово-зміцнюючі вправи відповідно до їхнього функціонального стану. Орієнтація на принцип FITT (частота, інтенсивність, тривалість і тип) забезпечує індивідуальний підхід.
• Здорове харчування: план має бути адаптований до культурного походження, харчових звичок та можливостей пацієнта. Наголос робиться на цільних продуктах рослинного походження.
• Робота з оточенням: необхідно залучати сімейну підтримку та соціальну мережу як важливі чинники успішного впровадження змін.
• Поведінкове консультування: пацієнтам варто запропонувати коучинг, мотиваційне інтерв’ювання та когнітивно-поведінкову терапію як інструменти закріплення нової поведінки.
• Оцінка потреби у фармакотерапії: вона повинна бути логічним продовженням змін у способі життя, а не початковим кроком.

Перегляньте запис:

Додаткові рекомендації: психоемоційна підтримка та персоналізація терапії

Уважність до психоемоційного стану пацієнта – ще один аспект, якому приділено особливу увагу. Депресія, тривожні розлади, хронічний стрес – усе це може стати серйозною перешкодою на шляху до покращення метаболічного стану. У таких випадках можуть допомогти як психотерапія, так і сучасні немедикаментозні інтервенції.

Фармакотерапія, якщо вона необхідна, повинна враховувати прогрес, досягнутий за допомогою змін у способі життя, та не скасовувати значущості поведінкових стратегій.

«Зустріч із пацієнтом там, де він є»

Рекомендації особливо підкреслюють важливість реалістичних очікувань. Якщо пацієнт випиває десятки солодких напоїв на день, розмова про складні дієти лише демотивує його. У таких випадках ціллю стає поступове скорочення споживання підсолоджених продуктів. Натомість пацієнтам, що вже володіють базовими знаннями про здорове харчування, можна пропонувати більш деталізовані плани корекції раціону.

Те саме стосується фізичної активності: важливо не лише рекомендувати «більше рухатись», а й дати приклади конкретних вправ, що підходять людині за віком і рівнем підготовки.

Перегляньте записи:

Роль сну та соціальних зв’язків

Дедалі більше доказів свідчить, що порушення сну прямо впливають на ризик розвитку діабету. Особливо вразливими є люди з позмінною роботою, а також ті, хто має обструктивне апное сну. Тому виявлення і корекція таких порушень має входити до стандартної практики.

Ще один, менш очевидний, але не менш важливий чинник – соціальні зв’язки. Вони можуть як підтримувати здорові зміни, так і ставати бар’єром. Якщо члени родини не розділяють змін у харчуванні чи фізичній активності, пацієнту значно важче утримувати новий стиль життя. Так само важливо враховувати питання мобільності, доступу до медичних послуг, а також підтримки в моменти емоційних сплесків чи регресу.

Гнучкість і повага до пацієнта – запорука довгострокових змін

Навіть найвмотивованіші пацієнти можуть іноді «збиватися з курсу». Головне завдання лікаря – не критикувати, а підтримувати. Змінюються життєві обставини, змінюються пріоритети, і це нормально. Нова стратегія має враховувати ці зміни, залишаючи пацієнта активним учасником процесу.

Висновок:

Нові рекомендації з лікування діабету 2 типу та переддіабету демонструють чіткий зсув у бік підтримки способу життя як фундаменту терапії. Замість шаблонних порад – реальні інструменти, замість догматичного підходу – персоналізація та гнучкість. Це крок до більш людяної, ефективної та довготривалої моделі лікування, в якій пацієнт і медик – партнери на шляху до змін.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.