Чому діти роками чекають нових ліків?

Усі четверо синів Денні Бенджаміна у віці від 14 до 20 років брали участь у клінічних випробуваннях вакцини від COVID-19. Двоє з них були одними з перших дітей у США, яким зробили щеплення. «Вони надзвичайно схвильовані тим, що зробили це», — каже Бенджамін, педіатр з Університету Дьюка в Даремі, штат Північна Кароліна. «Вони опублікували це у своїх акаунтах Instagram».

Але Бенджамін, який також очолює Мережу педіатричних випробувань Національного інституту здоров’я дитини та людського розвитку, вважає, що випробування вакцин проти COVID-19 на дітях зайняло занадто багато часу. Він вважає, що всі клінічні випробування на дітях мали бути завершені до травня 2021 року, до цього моменту деякі країни вже ввели мільйони доз своєму дорослому населенню. Натомість випробування на дітях навіть не почалися до березня того року, а деякі й досі не завершилися. «Ми повинні були провести всі дослідження дітей до травня, якби ми були етичними та чесними у тому, як ми розробляли вакцини проти COVID, а не змушували дітей страждати ще рік», — каже він.

Дефіцит педіатричних клінічних даних не обмежується COVID-19. Незважаючи на те, що кількість випробувань у дітей з роками зросла, брак даних все ще затримує педіатричне маркування ліків і залишає лікарям мало інформації про те, чи є ліки ефективними чи безпечними для дітей.

Аналіз приблизно 11 000 рецептів для дітей у шведських лікарнях у 2008 році показав, що майже половина були виписані не за призначенням, тобто ліки ще не були схвалені для педіатричного використання Європейським агентством з лікарських засобів (EMA). Наймолодшим дітям у вибірці найбільше виписували ліки не за призначенням. «У нас немає кращої альтернативи», — каже Дженні Кіндблом, педіатричний клінічний фармаколог з Університету Гетеборга у Швеції.

Проблема такого підходу, каже Девід Зірінг, педіатр-гастроентеролог із Cedars-Sinai у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, полягає в тому, що діти не є маленькими дорослими. «Ліки діють на дитячі організми зовсім по-різному», — каже він. Без випробувань, щоб визначити, як ліки слід застосовувати у дітей, «ми продовжуємо використовувати ліки, яким 30-40 років і  які менш ефективні, або намагаємося використовувати останні схвалені ліки та намагаємося виправдати призначення перед страховими компаніями, що, незважаючи на відсутність етикетки FDA для педіатрії, коли ми вважаємо, що це буде безпечно та ефективно».

Зазвичай потрібно щонайменше 7 років, щоб препарати, схвалені для дорослих, отримали дозвіл на використання у дітей, каже Зірінг. Роками він виступає за те, щоб ліки швидше дозволяли використовувати в педіатрії, але безрезультатно. «Ми досягли дуже мало прогресу», — каже він. «Спільнота педіатрів, до якої я належу, дуже розчарована».

За словами Зірінга, протягом тривалого часу у фармацевтичних компаній не було жодного стимулу для термінового впровадження педіатричного маркування. Педіатричні випробування, як правило, повільніші та дорожчі, ніж дорослі, тому що важче залучити учасників, етична планка вища та це економічно менш вигідно.

Але ще у 2002 році Конгрес США прийняв Закон про найкращі лікарські засоби для дітей, відповідно до якого подальша маркетингова ексклюзивність надається як стимул фірмам, які добровільно проводять педіатричні випробування ліків, визначених FDA як пріоритетні. Подібним чином у 2007 році Європейський Союз запровадив правила, щоб покращити доступ дітей до ліків, підвищити прозорість інформації про продукт та збільшити кількість педіатричних досліджень.

Хоча клінічних випробувань у дітей залишається небагато, дані свідчать про те, що їхня кількість зростає. Дослідження 2021 року 2 показало, що між 2008 і 2010 роками в реєстрі клінічних досліджень США ClinicalTrials.gov було зареєстровано трохи більше 7000 педіатричних досліджень. Але між 2017 і 2019 роками ця цифра зросла приблизно до 11 700. Більшість із цих випробувань були невеликими, в одному місці й не фінансувалися Національними інститутами охорони здоров’я США чи промисловістю. Але є й деякі ознаки прогресу. У 2020 році препарат від екземи дупілумаб став першим біологічним препаратом, схваленим для дітей віком від 6 років, лише через 3 роки після того, як він отримав схвалення для використання у дорослих.

Перешкоди на шляху до успіху

Відсутність стимулів для виробників ліків випробовувати лікування у дітей — не єдина причина того, що педіатричні випробування невеликі. Навіть для мотивованих дослідників розпочати педіатричне дослідження може бути важко.

По-перше, важче отримати етичне схвалення для випробувань дітей. Щоб випробування вважалося етичним, ризик для дитини від участі в ньому не повинен перевищувати ризики, з якими вони зазнають у повсякденному житті. Це змусило деякі компанії перенести свої випробування в країни з низьким рівнем доходу, де вважається, що діти щодня піддаються більшому ризику, а тому планка встановлена ​​нижче.

Навіть якщо випробування буде схвалено, буде важко знайти волонтерів. Дитячі хвороби зустрічаються рідше, ніж у дорослих, тому абсолютна кількість пацієнтів є меншою. Щоб залучити достатню кількість дітей, випробування часто доводиться проводити одночасно в кількох місцях. Пропонування грошових стимулів для заохочення участі є звичайним способом збільшення кількості випробувань у дорослих, але це суперечливо у випробуваннях дітей, оскільки процес може бути схильним до зловживань у випадках, коли батьки зараховують своїх дітей виключно заради матеріальної вигоди. У багатьох країнах, включаючи Австралію, наприклад, комітети з етики не виправдовують оплату дітей за участь у випробуваннях.

Інша проблема полягає в тому, що батьки часто стурбовані можливими довгостроковими побічними ефектами, які можуть виникнути в результаті експериментальних ліків. Також у випробуваннях на дітях зазвичай використовують те, що називається клінічною рівновагою — тестування двох методів лікування, щоб визначити, яке з них ефективніше.

ДЖЕРЕЛО: https://www.nature.com/