Експериментальний інгібітор зворотного захоплення моноамінів демонструє ефективність у лікуванні СДУГ у дорослих
Дата публікації: 12.06.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: діти, підлітки, гіперактивність, клінічні дослідження, СДУГ, дорослі, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, інгібітор зворотного захоплення моноамінів, психостимулятори, неуважність, клінічна значущість
Новий інгібітор зворотного захоплення норадреналіну, дофаміну та серотоніну (NDSRI) показав ефективність і «клінічну значущість» для лікування синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) у дорослих, згідно з результатами нових досліджень.
У комбінованому аналізі двох досліджень III фази за участю 859 дорослих, більше учасників, які отримували NDSRI, досягли щонайменше 18-бального покращення на 6-му тижні за загальною шкалою оцінки симптомів СДУГ (AISRS) у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо. Це відповідало первинній кінцевій точці досліджень. Значно більший відсоток пацієнтів також продемонстрував покращення за підшкалами гіперактивності/імпульсивності та неуважності.
Однак дослідники підкреслили не лише статистичну значущість, але й практичну клінічну цінність. Головний дослідник доктор Ленард А. Адлер, директор Програми для дорослих з СДУГ і професор психіатрії в Медичній школі Гроссмана Нью-Йоркського університету, зазначив:
«Ми хочемо, щоб пацієнти не просто почувалися краще — ми прагнемо до клінічного відновлення».
Перегляньте запис:
Результати були представлені 19 травня на щорічній конференції Американської психіатричної асоціації (APA) 2025 року.
Комбіновані дані з двох аналогічно спроєктованих рандомізованих досліджень включали 859 дорослих пацієнтів із первинним діагнозом СДУГ (середній вік — 35 років; 52% чоловіків; 80,3% білих).
- Середній базовий бал за AISRS: 38,8 (помірна тяжкість)
- Бал за неуважність: 21,6 (тяжка тяжкість)
- Бал за гіперактивність/імпульсивність: 17,2 (помірна тяжкість)
Усі пацієнти були рандомізовані до групи, що отримувала досліджувану сполуку в дозах 200 мг або 400 мг, або до групи плацебо.
- Зниження загального балу AISRS:
- 200 мг: –12,1
- 400 мг: –12,5
- Плацебо: –8,1
(P = 0,002 і P = 0,0009)
- Частка пацієнтів із ≥18-бальним покращенням:
- 200 мг: 24%
- 400 мг: 25,4%
- Плацебо: 15,4%
(RR ≈1,7, P < 0,002)
- Покращення за підшкалами:
- Неуважність (≥10 балів):
26,1% (200 мг), 23,3% (400 мг) vs 16,5% (плацебо) - Гіперактивність/імпульсивність (≥8 балів):
26,5% (200 мг), 28,6% (400 мг) vs 20% (плацебо)
- Неуважність (≥10 балів):
Пацієнти, які отримували досліджувану сполуку, досягли клінічно значущого покращення раніше, ніж пацієнти з групи плацебо (P = 0,0006 і P < 0,0001).
Дані у дітей та підлітків
У додаткових дослідженнях III фази оцінювали ефективність препарату у:
- Дітей віком 6–12 років (n = 480; 58% хлопчиків)
- Підлітків віком 13–17 років (n = 459; 59% хлопчиків)
Понад 75% усіх учасників завершили дослідження. Препарат застосовували один раз на день у низькій або високій дозі, залежно від віку та ваги, або ж використовували плацебо.
- Покращення ≥18 балів за ADHD-RS-5:
- Діти: 34,5% vs 23,3% (P = 0,03)
- Підлітки: 47,7% vs 31,7% (P = 0,004)
- Середнє зниження загального балу ADHD-RS-5:
- Діти: –16,3 vs –10,8 (P = 0,0008)
- Підлітки: –18,5 vs –14,2 (P = 0,0006)
- Дані від батьків (Conners 3 – Parent Short):
- Покращення ≥14 балів у T-оцінці неуважності (діти: P = 0,02; підлітки: P = 0,001)
- Покращення ≥13 балів у гіперактивності/імпульсивності (діти: P = 0,02; підлітки: P = 0,007)
Профіль безпеки: більшість побічних ефектів були легкими або помірними. Найчастіше відзначали зниження апетиту, висип, нудоту, головний біль.
Коментарі експертів
Доктор Керолайн Уорд, директор з глобального клінічного розвитку фармацевтичної компанії, яка розробляє препарат, повідомила, що ці результати, разом з іншими дослідженнями, будуть включені до пакету документів для подання до FDA.
Доктор Сунджо Хван, психіатр з Медичного центру Університету Небраски, відзначив, що ця сполука має унікальний механізм дії порівняно з класичними стимуляторами.
«Норадреналін, дофамін і серотонін тісно взаємодіють у мозку. Інгібіція одного може впливати на інші. Тому комбіноване інгібування — це цікава стратегія», — сказав Хван.
Він підкреслив важливість не лише клінічної ефективності, але й дослідження впливу нового засобу в умовах реальної практики, особливо в пацієнтів із супутніми розладами.
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Використання ШІ для покращення діагностики ...

FDA вперше за понад 20 років схвалило знеб ...

Здоров’я ротової порожнини — здоров’я люди ...

Розвиток гіперпаратиреозу після лікування ...

Пролиймо світло на целіакію: важлива прав ...

Згідно з новим дослідженням, запахи можуть ...
