Всесвітній день здоров’я травної системи 2025: «Ваше здоров’я травної системи: живимо для процвітання»

Травна система — одна з найважливіших функціональних систем організму людини. Її здоров’я визначає не лише якість перетравлення їжі, а й стан імунної системи, обмін речовин, енергетичний баланс, психоемоційний стан та навіть когнітивні функції. Щороку 29 травня медична спільнота відзначає Всесвітній день здоров’я травної системи, ініційований глобальною гастроентерологічною спільнотою з метою підвищення обізнаності про профілактику, раннє виявлення та сучасне лікування патологій шлунково-кишкового тракту.

У 2025 році акцент зроблено на концепції «живимо для процвітання» — підкреслюючи ключову роль харчування, гідратації, способу життя та психоемоційної рівноваги у збереженні здоров’я шлунково-кишкового тракту.

Фізіологічне та системне значення здоров’я ШКТ

Травна система не обмежується перетравленням їжі — вона регулює:

• всмоктування життєво важливих макро- та мікронутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів);
• участь у синтезі гормонів і нейромедіаторів (особливо серотоніну);
• імуномодулюючу функцію — понад 70% імунокомпетентної тканини локалізовано у кишківнику;
• детоксикаційні та бар’єрні механізми;
• вплив на стан шкіри, дихальної та ендокринної системи.

Порушення цих функцій можуть спричинити системні прояви: від хронічної втоми та дефіцитних станів до загострення автоімунних та метаболічних захворювань.

Епідеміологічні тенденції та основні виклики

У світі фіксується постійне зростання захворюваності на:

• функціональні гастроінтестинальні розлади (синдром подразненого кишечника, функціональна диспепсія);
• гастроезофагеальну рефлюксну хворобу;
• запальні захворювання кишечника;
• неалкогольну жирову хворобу печінки;
• хронічні панкреатити;
• пухлинні ураження ШКТ.

Нерідко патологія діагностується на пізніх етапах, особливо вразливими є жінки, люди похилого віку, пацієнти з метаболічним синдромом, працівники з високим рівнем стресу.

Харчування як ключ до здоров’я травної системи

Центральна тема цьогорічної кампанії — роль їжі в профілактиці та лікуванні шлунково-кишкових захворювань. Окрім нутрієнтів, їжа виконує сигнальну, метаболічну та мікробіотичну функцію.

Рекомендовані принципи:

1. Регулярність і різноманітність: дрібне харчування 4–5 разів на день із широким спектром продуктів;
2. Надання переваги необробленим продуктам: овочі, фрукти, злаки, бобові, ферментовані продукти;
3. Обмеження продуктів з високим глікемічним індексом, надлишкової кількості тваринного жиру, солі, алкоголю;
4. Адекватне споживання рідини — не менш як 30 мл/кг маси тіла на добу;
5. Харчова свідомість: уникнення поспіху, переїдання, емоційного харчування.

Гідратація: важливий, але недооцінений аспект

Вода бере участь у всіх процесах травлення: від утворення слини до формування калових мас. Дефіцит рідини може призводити до закрепів, підвищення кислотності шлункового соку, зниження моторики та загального енергетичного тонусу. Особливо вразливими є літні пацієнти, діти та особи, які вживають діуретики.

Зв’язок між психоемоційним станом та ШКТ

Сучасна гастроентерологія визнає зв’язок між емоційним здоров’ям та станом ШКТ. Порушення осі «кишечник–мозок» призводять до формування психосоматичних гастроінтестинальних розладів. Відомо, що:

• тривожні та депресивні стани можуть запускати або загострювати функціональні розлади;
• кишкова мікробіота впливає на рівень нейромедіаторів і поведінку;
• ефективні програми лікування часто включають психологічну підтримку, когнітивно-поведінкову терапію або методи зниження стресу.

Перегляньте запис:

Роль лікаря у формуванні здорового способу життя пацієнта

Медичний працівник має потужний потенціал впливу на вибір пацієнта. Регулярне інформування, прості індивідуалізовані поради, залучення до скринінгових програм — усе це сприяє зниженню тягаря ШКТ-захворювань. У практиці доцільно:

• включати питання про харчування, випорожнення, наявність диспепсії до рутинного обстеження;
• навчати пацієнтів основ свідомого харчування;
• розпізнавати тривожні та стресові розлади, які впливають на перебіг ШКТ-патології;
• застосовувати мультидисциплінарний підхід — у співпраці з дієтологами, психологами, фізіотерапевтами.

Профілактика через освіту та раннє виявлення

Успішна профілактика — це не лише зміна поведінки пацієнтів, а й підвищення кваліфікації самих лікарів:

• раннє призначення діагностики при наявності симптомів, які тривають понад 2–3 тижні;
• знання про симптоми тривоги («red flags») — втрата маси тіла, зміна кольору випорожнень, нічні болі, залізодефіцитна анемія;
• оцінка способу життя як невіднятна частина клінічного обстеження.

Висновки

Всесвітній день здоров’я травної системи — це нагадування не лише про фізіологію травлення, а й про нашу відповідальність як медиків за превентивну медицину. Харчування, гідратація, психоемоційний стан, рухова активність, режим — базові цеглинки здоров’я шлунково-кишкового тракту.

У контексті нинішніх глобальних викликів лікарі мають зосередитись на формуванні здорових звичок у пацієнтів, розширенні власних знань, емпатичному підході до лікування та міждисциплінарній співпраці.

Ми не лише лікуємо, ми формуємо майбутнє — здорове і свідоме.

ДЖЕРЕЛО: World Gastroenterology Organisation (WGO)

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.