Синдром розбитого серця: майже вдвічі вищий ризик госпіталізації

Дата публікації: 04.04.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: гострий коронарний синдром, інсульт, серцева недостатність, психічні розлади, синдром такоцубо, синдром розбитого серця, стрес-індукована кардіоміопатія

Синдром такоцубо, відомий також як «синдром розбитого серця», традиційно вважався транзиторною і менш небезпечною формою кардіоміопатії. Проте нові дані свідчать про суттєво вищий рівень ускладнень та повторних госпіталізацій у пацієнтів із цим діагнозом. Дослідження, нещодавно опубліковане в журналі Annals of Internal Medicine, вказує на майже подвоєний ризик госпіталізації серед таких пацієнтів, порівняно із загальною популяцією.

Клінічний контекст: смерть Джина Гекмана

Смерть американського актора Джина Гекмана, що відбулася в лютому 2025 року, привернула увагу до клінічної проблеми синдрому такоцубо. 95-річний Гекман, який страждав на хворобу Альцгеймера, перебував у будинку сам майже тиждень після смерті своєї дружини Бетсі Аракави, яка померла від хантавірусної інфекції. Ймовірно, він не повідомив про її смерть через когнітивні порушення, пов’язані з деменцією.

Згідно з повідомленнями, актора знайшли мертвим у своєму будинку 26 лютого, тоді як кардіостимулятор зафіксував останній запис активності ще 18 лютого. Судмедекспертиза виявила серцеву недостатність на фоні хвороби Альцгеймера. Водночас фахівці не виключають, що гостра емоційна реакція на втрату близької людини могла стати тригером синдрому такоцубо.


Перегляньте запис:


Дані дослідження

Дослідження, проведене під керівництвом професорки Дани Доусон з Абердинського університету (Велика Британія), базується на даних національного шотландського реєстру синдрому такоцубо. Вивчалися усі випадки, діагностовані з 2010 по 2017 рік, з подальшим спостереженням до травня 2021 року.

  • Загальна кількість госпіталізацій серед пацієнтів із синдромом такоцубо — 12 900 випадків.
  • Показник повторної госпіталізації становив 743 на 1000 людино-років, тоді як середній показник для загального населення — 365 на 1000 людино-років.
  • Це відповідає 96% зростанню ризику госпіталізації.
  • Частота повторної госпіталізації є порівнянною з пацієнтами після інфаркту міокарда (750/1000 людино-років).

Пацієнти із синдромом такоцубо мають підвищений ризик госпіталізацій через:

  • Серцево-судинні події: інфаркти міокарда, серцева недостатність, аритмії;
  • Інсульти та інші неврологічні ураження;
  • Психічні порушення: тривожні та депресивні розлади;
  • Розлади шлунково-кишкового тракту;
  • Інфекційні захворювання, зокрема респіраторні.

Ці дані свідчать про те, що синдром такоцубо є не лише кардіологічною, а й мультисистемною проблемою, яка потребує комплексного підходу до ведення пацієнтів.

Синдром такоцубо зазвичай виникає після сильного емоційного або фізичного стресу. Ураження переважно стосується лівого шлуночка, при цьому у більшості випадків відсутні значущі стенози коронарних артерій. Характерна картина може імітувати гострий коронарний синдром, що потребує ретельної диференційної діагностики.

Типовий портрет пацієнта — жінка у постменопаузі. Втім, як ілюструє випадок Гекмана, синдром може виникати і у чоловіків похилого віку, особливо за наявності нейродегенеративних захворювань, коли емоційний дистрес є непоміченим або недооціненим.


Перегляньте записи форуму:


Практичні рекомендації

  1. Необхідність інформування пацієнтів та родичів про можливі ускладнення після перенесеного епізоду такоцубо.
  2. Розширене клінічне спостереження після виписки, включно з участю мультидисциплінарної команди.
  3. Своєчасне виявлення стресових чинників, навіть при їхній неочевидній клінічній презентації (особливо в пацієнтів із когнітивними порушеннями).
  4. Пошук нових терапевтичних стратегій, спрямованих на специфічну патофізіологію синдрому, а також профілактику повторних епізодів.

Наукова спільнота продовжує вивчення механізмів розвитку синдрому такоцубо. Необхідні подальші дослідження, аби з’ясувати точні патофізіологічні шляхи, роль катехоламінів, глюкокортикоїдів, запалення та судинної дисфункції. Також актуальним залишається питання медикаментозної профілактики повторних епізодів і оптимальних схем амбулаторного ведення.


ДЖЕРЕЛО: Medicinenet


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Хронічні запальні захворювання кишечника у ...
Розширені стратегії вакцинації проти ВГВ к ...
Наслідки видалення тимуса у дорослих
Наймасштабніше дослідження впливу канабісу ...
Нові рекомендації з лікування пацієнтів з ...
Моделі харчової поведінки у дітей
Значущість пробіотиків як ад'ювантної тера ...