Пробіотики як допоміжне лікування у дітей з інфекціями верхніх дихальних шляхів: нові докази скорочення тривалості лихоманки

Рандомізоване клінічне дослідження, проведене в Італії, демонструє: пробіотична суміш, що містить Bifidobacterium breve M-16V, Bifidobacterium lactis HN019 та Lactobacillus rhamnosus HN001, здатна достовірно скоротити тривалість лихоманки у дітей з інфекціями верхніх дихальних шляхів (ІВДШ).

Інфекції дихальних шляхів (ІВДШ) становлять близько 90% усіх респіраторних інфекцій у дитячій популяції. У перші п’ять років життя діти можуть хворіти до 8 разів на рік, а серед основних симптомів — лихоманка, яка знижує якість життя дитини та є основною причиною звернень до лікаря. Збільшення частоти необґрунтованого призначення антибіотиків через гарячку є однією з актуальних проблем педіатрії.

На фоні зростаючого інтересу до ролі мікробіому в регуляції імунної відповіді, пробіотики розглядаються як потенційна допоміжна терапія. Проте до цього часу бракувало рандомізованих контрольованих досліджень, які б підтверджували їхню ефективність саме в умовах респіраторних інфекцій із лихоманкою.

Дослідження проводилось у відділенні невідкладної педіатричної допомоги Ca' Granda Ospedale Maggiore Policlinico (Мілан) з листопада 2021 до червня 2023 року. Участь взяли 128 дітей віком від 28 днів до 4 років із ректальною температурою ≥38,5 °C та клінічно діагностованим ІВДШ.

Дизайн: потрійне сліпе, плацебо-контрольоване, рандомізоване клінічне дослідження з розподілом учасників у дві групи:

• Пробіотики: щоденна доза 0,5 мл пробіотичної суміші протягом 14 днів.
• Плацебо: ідентична за виглядом, смаком та дозуванням речовина без активних компонентів.

Препарати були у вигляді крапель або паличок, вибір форми визначався батьками згідно з віком та вподобаннями дитини.

Основні результати.

Медіана тривалості лихоманки в групі пробіотиків — 3 дні (IQR 2–4), у групі плацебо — 5 днів (IQR 4–6), що відповідає зменшенню на 2 доби (P < 0,001). Скоригована регресійна модель показала відношення ризиків 0,64 (95% ДІ: 0,51–0,80), що підтверджує незалежний вплив пробіотиків на скорочення гарячки.

У дослідженні не було виявлено серйозних побічних ефектів. Легкі побічні реакції (діарея, запор, біль у животі) були розподілені рівномірно між обома групами. Частота призначення антибіотиків після виписки також була нижчою в групі пробіотиків, хоча різниця не досягла статистичної значущості.

Перегляньте запис:

Імунологічна дія та механізми.

Використані штами мають задокументовану імуномодулюючу дію: стимуляція макрофагів, посилення гуморальної відповіді, активація продукції IgA, IgG, IgM, а також регуляція експресії ключових прозапальних цитокінів — IL-1, IL-6, TNF-α. Ці цитокіни безпосередньо залучені до механізмів розвитку лихоманки.

Крім того, в експериментах показано здатність пробіотиків знижувати реплікацію респіраторних вірусів — грипу, риновірусу, RSV. Такі дані дають підстави говорити про не лише профілактичний, а й терапевтичний потенціал.

Обмеження дослідження.

• Не проводилась ідентифікація збудників ІВДШ, що унеможливлює поділ на бактеріальні/вірусні інфекції.
• Температура вимірювалась батьками вдома — потенційний фактор похибки.
• Лише одне місце проведення випробування.
• Пацієнти починали прийом добавки на різних етапах захворювання.

Незважаючи на ці обмеження, дизайн дослідження, кількість учасників та статистична обробка забезпечують високу якість доказів.

Це перше РКД, що показало клінічно значуще зменшення тривалості лихоманки саме у дітей з підтвердженою ІВДШ, а не в змішаних когортах. Його результати важливі для формування підходів до ведення таких пацієнтів, зменшення антибіотикорезистентності та оптимізації догляду за дітьми з респіраторними інфекціями.

ДЖЕРЕЛО: Jamanetwork

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.