Целіакія пов'язана зі стійким ризиком захворювань печінки

Целіакія – це аутоімунне захворювання, яке впливає на травну систему, однак нові дослідження показують, що його вплив поширюється і на інші органи, зокрема на печінку. Недавнє дослідження виявило, що пацієнти з целіакією мають вдвічі вищий ризик розвитку хронічних захворювань печінки порівняно із загальною популяцією. Виявлений ризик зберігається протягом щонайменше 25 років після встановлення діагнозу.

Метааналіз, проведений у Швеції, оцінював довгостроковий ризик захворювань печінки у 48 027 пацієнтів із целіакією. Дослідження включало біопсійно підтверджених пацієнтів із середнім віком 27,3 року, які спостерігалися з 1969 по 2017 рік. Контрольна група включала 231 909 референтних осіб із загальної популяції. Для уточнення зв'язку між целіакією та захворюваннями печінки було проведено аналіз серед 31 176 пацієнтів із целіакією та їхніх 52 999 братів і сестер.

Основні результати

• Частота хронічних захворювань печінки у пацієнтів із целіакією становила 79,4 випадку на 100 000 пацієнто-років, у той час, як у загальній популяції цей показник був 39,5.
• Загальний ризик розвитку хронічних захворювань печінки у пацієнтів із целіакією був у 2 рази вищим (aHR = 2,01) та залишався підвищеним щонайменше 25 років після діагностики.
• Наявність супутніх аутоімунних (aHR = 4,30) або метаболічних (aHR = 3,81) захворювань ще більше підвищувала ризик.

Конкретні захворювання печінки та їхній ризик у пацієнтів із целіакією

• Аутоімунні захворювання печінки – aHR 4,86
• Метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки (MASLD) – aHR 2,54
• Захворювання печінки, пов'язані з алкоголем – aHR 1,51
• Основні несприятливі наслідки для печінки (MALO) – aHR 1,54

Отримані дані вказують на необхідність регулярного моніторингу функції печінки у пацієнтів із целіакією. Лікарі повинні звертати особливу увагу на підвищені рівні амінотрансфераз та своєчасно проводити відповідні обстеження, щоб запобігти розвитку тяжких уражень печінки. Дослідження також підкреслює необхідність скринінгу осіб із целіакією, у яких спостерігається підвищений рівень печінкових ферментів.

• До аналізу включали лише пацієнтів із підтвердженою біопсією целіакією, що могло виключити пацієнтів із серологічним діагнозом.
• Відсутність даних про первинну медичну допомогу могла призвести до недооцінки легких випадків хронічних захворювань печінки.
• Через обсерваційний характер дослідження причинно-наслідковий зв’язок між целіакією та хронічними захворюваннями печінки залишається не доведений.

Дослідження підтверджує довготривалий ризик хронічних захворювань печінки у пацієнтів із целіакією та наголошує на необхідності їхнього ретельного медичного спостереження. Лікарі мають враховувати підвищений ризик таких пацієнтів та впроваджувати превентивні заходи для ранньої діагностики та лікування захворювань печінки.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.