Рекомендації з діагностики, лікування та профілактики урологічних інфекцій (EAU, 2024)

Дата публікації: 25.12.2024

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: уросепсис, діагностика, лікування, антимікробна терапія, інфекції сечовивідних шляхів, безсимптомна бактеріурія, SOFA, посів

Оновлені клінічні рекомендації Європейської асоціації урологів (EAU) щодо діагностики, лікування та профілактики урологічних інфекцій (ІСШ) були опубліковані в журналі European Urology у липні 2024 року. Ці рекомендації надають практикуючим лікарям структурований та сучасний підхід до лікування одного з найпоширеніших класів бактеріальних інфекцій.

Клінічна актуальність

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) варіюються від неускладнених доброякісних станів до важких патологій, таких як ускладнені ІСШ, пієлонефрит та уросепсис. Хоча загальна захворюваність на сепсис знижується, спостерігається зростання тяжких форм ІМП. Зростання резистентності до антибіотиків стало значною проблемою, що ускладнює ефективне лікування.

Лікування безсимптомної бактеріурії

У більшості випадків безсимптомну бактеріурію (ББ) не потрібно лікувати. Виключення становлять:

Пацієнти з факторами ризику.
Пацієнти перед проведенням інвазивних урологічних процедур, наприклад, трансуретральної резекції простати.

ББ не рекомендується лікувати у таких пацієнтів:

З добре контрольованим цукровим діабетом.
У постменопаузі.
Похилого віку.
Після трансплантації нирки.
Перед ендопротезуванням.

Таблиця 1. Рекомендації щодо лікування безсимптомної бактеріурії

Рекомендація	Рейтинг міцності
Не перевіряйте та не лікуйте безсимптомну бактеріурію за таких умов:	Сильний
- Жінки без факторів ризику
- Пацієнти з добре регульованим цукровим діабетом
- Жінки в постменопаузі
- Пацієнти похилого віку, які перебувають у стаціонарі
- Пацієнти з дисфункціональними та/або реконструйованими нижніми сечовивідними шляхами
- Пацієнти з пересадженою ниркою
- Пацієнти перед ендопротезуванням
- Пацієнти з рецидивуючими інфекціями сечовивідних шляхів
Не перевіряйте та не лікуйте безсимптомну бактеріурію у пацієнтів перед серцево-судинними операціями.	Слабкий
Скринінг та лікування безсимптомної бактеріурії перед урологічними процедурами, що порушують слизову оболонку.	Сильний
Скринінг та лікування безсимптомної бактеріурії у вагітних за допомогою стандартного короткого курсу лікування або одноразової дози фосфоміцину трометамолу.	Слабкий

Таблиця 2. Запропоновані схеми протимікробної терапії неускладненого циститу

Протимікробний препарат	Добова доза	Тривалість терапії	Коментарі
Лікування першої лінії у жінок
Фосфоміцину трометамол	3 г 1 р/д	1 день	Рекомендується тільки жінкам з неускладненим циститом.
Макрокристали нітрофурантоїну	50–100 мг 4 рази на день	5 днів
Нітрофурантоїн моногідрат або макрокристали	100 мг двічі на добу	5 днів
Макрокристали нітрофурантоїну пролонгованої дії	100 мг двічі на добу	5 днів
Півмецилінам	400 мг тричі на добу	3–5 днів
Альтернативи
Цефалоспорини (наприклад, цефадроксил)	500 мг двічі на добу	3 дні
Триметоприм	200 мг двічі на добу	5 днів	Не в першому триместрі вагітності.
Триметоприм-сульфаметоксазол	160/800 мг двічі на добу	3 дні	Не в останньому триместрі вагітності.
Лікування у чоловіків
Триметоприм-сульфаметоксазол	160/800 мг двічі на добу	7 днів	Обмежено для чоловіків, фторхінолони також можуть призначатися відповідно до місцевого тесту на чутливість.

Повторні ІМП

Діагностика
Посів сечі є обов’язковим для підтвердження рецидиву інфекції.

Таблиця 3. Вікові фактори, пов’язані з рецидивуючими ІСШ у жінок

Молоді жінки та жінки в пременопаузі	Жінки в постменопаузі та літні жінки
Статевий акт	ІМП в анамнезі до менопаузи
Використання сперміциду	Нетримання сечі
Новий сексуальний партнер	Атрофічний вагініт внаслідок дефіциту естрогену
Мати з ІСШ в анамнезі	Цистоцеле
Історія ІСШ у дитинстві	Високий постоїдний об’єм залишкової сечі
Секреторний статус антигену групи крові	Секреторний статус антигену групи крові
	Катетеризація сечі та функціональний стан
	Погіршення стану жінок похилого віку, які перебувають у стаціонарі

Примітка: ІСШ= інфекція сечовивідних шляхів.

Таблиця 4. Рекомендації щодо діагностики та лікування рецидивуючих ІСШ

Рекомендація	Рейтинг міцності
Діагностувати рецидив ІСШ за допомогою посіву сечі.	Сильний
Не проводьте розширене рутинне обстеження (наприклад, цистоскопію, повне УЗД черевної порожнини) у жінок <40 років без факторів ризику.	Слабкий
Порадьте жінкам у пременопаузі збільшити споживання рідини для зменшення ризику повторних ІСШ.	Слабкий
Використовуйте вагінальну заміну естрогену у жінок у постменопаузі для запобігання рецидиву ІСШ.	Сильний
Використовуйте імуноактивну профілактику для зменшення повторних ІСШ у всіх вікових групах.	Сильний
Консультувати пацієнтів щодо використання місцевих або пероральних пробіотиків з доведеною ефективністю для відновлення вагінальної флори.	Слабкий
Консультувати пацієнтів щодо використання продуктів із журавлини для зменшення повторних ІСШ, але зазначити низьку якість доказів.	Слабкий
Використовуйте D-маннозу для зменшення повторних епізодів ІСШ, але поінформуйте пацієнтів про слабкість доказів щодо ефективності.	Слабкий
Використовуйте метенамін гіппурат для зменшення повторних епізодів ІСШ у жінок без аномалій сечовивідних шляхів.	Сильний
Використовуйте ендовезичні інстиляції гіалуронової кислоти або її комбінації з хондроїтинсульфатом, якщо інші профілактичні підходи неефективні.	Слабкий

Профілактика

У пацієнток у постменопаузі: вагінальна терапія естрогенами.
Імуноактивна профілактика для всіх вікових груп.
Призначення метенаміну гіпурату для зниження ризику повторних ІСШ у пацієнтів без аномалій сечовивідних шляхів.

Лікування

Безперервна або посткоїтальна антимікробна профілактика при неефективності неантимікробних методів.
Самостійне призначення короткострокової терапії у пацієнтів з високим рівнем комплаєнсу.

Таблиця 5. Запропоновані схеми емпіричної пероральної антимікробної терапії неускладненого пієлонефриту

Протимікробний	Добова доза	Тривалість терапії	Коментарі
Ципрофлоксацин	500–750 мг двічі на добу	7 д	Резистентність до фторхінолонів має бути <10%.
Левофлоксацин	750 мг щоденно	5 д
Триметоприм-сульфаметоксазол	160/800 мг двічі на добу	14 д	Якщо використовується емпірично, слід ввести початкову внутрішньовенну дозу антимікробного препарату тривалої дії (наприклад, цефтриаксону).
Цефподоксим	200 мг двічі на добу	10 д
Цефтибутен	400 мг щоденно	10 д

Ускладнені ІСШ

Катетер-асоційовані ІСШ (КА-ІМП):

Лікування відповідно до рекомендацій з ускладнених ІСШ.
Виконання посіву сечі перед призначенням терапії.
Заміна або видалення катетера до початку лікування.
Використання гідрофільних катетерів для мінімізації ризику КА-ІСШ.

Не рекомендується:

Лікувати катетер-асоційовану безсимптомну бактеріурію.
Застосовувати місцеві антисептики або антибіотики на катетерах.
Призначати профілактичні антибіотики для запобігання КА-ІСШ.

Уросепсис

Діагностика

Оцінка швидкого балу SOFA для визначення ризику сепсису.
Виконання посіву сечі та двох наборів посівів крові до початку лікування.

Таблиця 6. Рекомендації з діагностики та лікування уросепсису

Рекомендація	Рейтинг міцності
Оцініть швидкий бал SOFA, щоб визначити пацієнтів із потенційним сепсисом.	Сильний
Зробіть посів сечі та два набори посівів крові перед початком антимікробного лікування.	Сильний
Ввести парентерально високі дози протимікробних препаратів широкого спектру дії протягом першої години після клінічного припущення про сепсис.	Сильний
Адаптуйте початкову емпіричну антимікробну терапію на основі результатів посіву.	Сильний
Розпочати контроль джерела, включаючи видалення сторонніх тіл, декомпресію обструкції та дренування абсцесів у сечовивідних шляхах.	Сильний
Негайно вжити адекватних заходів підтримки життя.	Сильний

Примітка: SOFA = Послідовна (пов’язана із сепсисом) оцінка органної недостатності.

Лікування

Негайне введення високих доз парентеральних антибіотиків широкого спектру дії (протягом першої години після підозри на сепсис).
Адаптація терапії після отримання результатів посівів.

Таблиця 7. Запропоновані схеми протимікробної терапії уросепсису

Протимікробний препарат	Добова доза	Тривалість терапії
Цефотаксим	2 г тричі на добу	7–10 дн
Цефтазидим	1–2 г тричі на добу	Пацієнтам із повільною клінічною відповіддю доречні більш тривалі курси
Цефтриаксон	1–2 г 1 раз на добу
Цефепім	2 г на добу
Піперацилін/тазобактам	4,5 г тричі на добу
Цефтолозан/тазобактам	1,5 г тричі на добу
Цефтазидим/авібактам	2,5 г тричі на добу
Гентаміцин a	5 мг/кг на добу
Амікацин a	15 мг/кг на добу
Ертапенем	1 г на добу
Іміпенем/циластатин	0,5 г тричі на добу
Меропенем	1 г тричі на добу

Примітки:

a: Гентаміцин і амікацин можуть бути застосовані залежно від локальних тестів на чутливість.

Висновки

Оновлені рекомендації Європейської асоціації урологів надають практикуючим лікарям ефективні інструменти для боротьби з урологічними інфекціями. Основна увага приділяється індивідуалізованому підходу, мінімізації використання антибіотиків і профілактичним заходам, що є ключовими аспектами в умовах зростаючої резистентності до антимікробних препаратів.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація

Ваш мобільний телефон Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю

Пароль Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)

показати

Ваша спеціальність

Я практикуючий лікар Я пацієнт Я представник бізнесу

Я даю дозвіл на збереження та обробку персональних даних

Угода користувача