Нові дослідження показують, що спогади існують не лише в мозку

Дослідження, яке нещодавно опубліковано в журналі Nature communication мало на меті краще зрозуміти, чи допомагають клітини, які не належать до мозку, працювати нашій пам'яті, запозичивши відому неврологічну властивість — ефект масового рознесення, — яке показує, що ми схильні краще зберігати інформацію, коли вивчаємо її через рівномірні інтервали часу,  а не вчимо весь об’єм матеріалу за один раз (зубріння перед тестом).

Перегляньте записи заходів, що пройшли в межах Neurology Thursday та слідкуйте за оновленнями!

Проводяче це дослідження вчені відтворили навчання, вивчаючи в лабораторії два типи людських клітин, що не належать до мозку (з нервової та ниркової тканини) і піддаючи їх впливу різних моделей хімічних сигналів – таких самих, коли мозок піддається впливу нейротрансмітерів при вивченні нової інформації. У відповідь на це клітини, які не належать до мозку, включили «ген пам'яті» — той самий ген, який активується клітинами мозку, коли вони виявляють закономірності інформації та реструктурують свої зв'язки, щоб сформувати спогади.

Для моніторингу процесів пам'яті та навчання вчені сконструювали ці не мозкові клітини так, щоб вони виробляли білок, що світиться, який вказував, коли ген пам'яті включений, а коли вимкнений.

Результати показали, що ці клітини могли визначати, коли хімічні імпульси, що імітують викиди нейротрансмітера в мозку, повторювалися, а не просто продовжувалися — так само як це відбувається з нейронами в нашому мозку, коли ми вчимося з перервами, а не зубрімо весь матеріал за один раз. Зокрема, коли імпульси подавалися через рівномірно розподілені інтервали, вони активували «ген пам'яті» сильніше і на більш тривалий час, ніж коли те саме навчання відбувалось одразу.

ДЖЕРЕЛО: Nature communication

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.