Міфи та хибні уявлення про дислексію

Дорогі колеги, друзі та всі, хто підтримує людей з дислексією!
Сьогодні, 8 жовтня, ми відзначаємо Всесвітній день поширення інформації про дислексію. Це не просто дата в календарі — це можливість звернути увагу на важливість розуміння, прийняття та підтримки людей, для яких читання та сприйняття мови є складними, але не зупиняють на шляху до успіху. Нехай цей день стане нагадуванням, що дислексія — це не недолік, а особливість, що відкриває шлях до розвитку унікальних талантів і можливостей. Нумо працювати разом над створенням інклюзивного суспільства, де кожен може реалізувати свій потенціал, незалежно від нейрологічних відмінностей.

Платформа Аксемедін

Щороку, 8 жовтня, світ відзначає Всесвітній день поширення інформації про дислексію. Ця дата є важливою для підвищення обізнаності про дислексію, присвяченого зростанню розуміння цього стану, його особливостей та викликів, які стоять перед людьми з дислексією у повсякденному житті. Основна мета цього дня — сприяти інклюзії та підтримці людей з дислексією, підкреслити важливість ранньої діагностики та забезпечення необхідних умов для розвитку. Дислексія зачіпає мільйони людей у всьому світі, і цей день нагадує про необхідність створення умов для їхнього повного самовираження

Що таке дислексія?

Дислексія — специфічний розлад навчання, який виявляється у тому, що дитина неправильно розпізнає різні знаки та символи, тому має проблеми з розумінням прочитаного. Це не пов’язано з інтелектом і не є ознакою лінощів чи відсутності мотивації. Люди з дислексією мають труднощі з читанням, письмом та орфографією, але часто виявляють унікальні здібності в таких сферах, як креативність, інновації, просторове мислення та розв'язання проблем.

Причини та діагностика дислексії

Наука досліджує дислексію як складний комплекс нейробіологічних, генетичних та середовищних факторів. Дослідження мозку показали, що у людей з дислексією інакше активуються зони, що відповідають за мовлення та обробку візуальної інформації, особливо в лівій півкулі мозку. Дослідження також підкреслюють, що генетика відіграє важливу роль у виникненні дислексії. Дослідження близнюків і сімей показують, що гени пояснюють від 40% до 60% випадків дислексії.

Діагностика дислексії може бути складною, оскільки немає універсального тесту. Натомість використовується комплекс методів, які дозволяють визначити наявність проблем з читанням і письмом. Важливо, щоб діагностика проводилася якомога раніше, адже це дає можливість вчасно розпочати освітні та терапевтичні втручання.

Перегляньте записи:

Вплив дислексії на життя та освіту

Дислексія може впливати на соціально-емоційне життя людини, сприяючи розвитку низької самооцінки, депресії, соціальної тривожності. Труднощі з читанням і письмом у школі можуть обмежити академічні досягнення та професійні перспективи. Водночас підтримка з боку школи, родини та суспільства може допомогти подолати ці труднощі. Освітні програми, які враховують особливості дислексії, такі як багаторазові вправи на орфографію, тренування усної мови та використання спеціальних допоміжних засобів, демонструють ефективність у навчанні.

Коли Тім Одегард був третьокласником і намагався навчитися читати, його батькам сказали, що його IQ робить його «надто дурним», щоб мати дислексію. У той час, на початку 1980-х років, показники IQ для дітей, яким було важко читати, повинні були перевищувати певний рівень, щоб експерти могли діагностувати дислексію. Інші учні, які страждають від труднощів, натомість часто чули, що вони не читають, тому що вони ліниві чи дурні. Хоча багато наукових доказів з того часу спростували ідею про те, що інтелект пов’язаний з дислексією, це залишається одним із багатьох помилкових уявлень про дислексію, яка перешкоджає прогресу читанню.

«Ми пройшли довгий шлях, намагаючись підвищити обізнаність і розвіяти негативний стереотип дислексії, хоча цей негативний стереотип все ще існує», — сказав Одегард, який зараз є когнітивним психологом розвитку та професором психології в Університеті штату Середнього Теннессі та головним редактором журналу Annals of Dyslexia. Він дізнався результати свого тесту IQ третього класу після отримання докторського ступеня.

Дослідження показують, що дислексія може мати значні наслідки для психічного здоров’я. Дослідження грецьких дітей 2023 року, опубліковане в спеціальному випуску журналу Annals of Dyslexia про дислексію та психічне здоров’я показало, що діти з дислексією, які також мали неуважність або гіперактивність, що зазвичай поєднуються, були особливо вразливими до соціальної тривожності. Дислексію також пов’язують із депресією та низькою самооцінкою.

Neurology Thursday повернулись! Перегляньте записи заходів, що завершились та не забудьте зареєструватись на ті, що ще будуть!

Міфи та хибні уявлення про дислексію

Існує низка міфів, які можуть заважати розумінню дислексії. Ідея про те, що люди з дислексією бачать літери задом наперед, наприклад, є міфом, який зберігся та поширився, згідно з Єльським центром дислексії та творчості. Ще один з найпоширеніших міфів — це переконання, що дислексія пов’язана з інтелектом. Насправді, люди з дислексією мають широкий спектр інтелектуальних здібностей, і дислексія не є ознакою низького інтелекту.

«Десятиліттями, — сказав Марк Зайденберг, доктор філософії, когнітивний нейробіолог і професор психології, — деякі впливові педагоги стверджували, що цей розлад був просто виправданням неефективних вчителів і що кожна дитина могла б навчитися читати, якщо її просто навчити правильно. В результаті дислексія стала «брудним словом» в освіті». За його словами, ще одним стійким і шкідливим міфом є ​​ідея про те, що дислексія є перевагою або «бажаною проблемою», яка може призвести до надзвичайних досягнень. «Нам потрібна нейрореальність», — сказав Одегард, яка не прикрашає реальність, а натомість «визнає, що нам справді потрібно як спільноті, щоб допомогти нашим дітям». «Знання про наявність у них дислексії може допомогти дітям зрозуміти, чому вони мають більше проблем, ніж їхні однолітки в школі, і це може підбадьорити», додав Деніел Віллінгем, доктор філософії, психолог з Університету Вірджинії.

Важливо розвінчувати такі міфи, щоб суспільство краще розуміло потреби людей з дислексією та забезпечувало їм необхідну підтримку.

Як підтримати людей з дислексією?

Підтримка людей з дислексією повинна охоплювати кілька аспектів:

1. Освітні програми — використання структурованих методів, спрямованих на розвиток фонематичних навичок, розуміння тексту, покращення швидкості читання.
2. Інклюзивні практики — створення умов для доступу до ресурсів та спеціальних технологій, таких як аудіокниги, програми розпізнавання мови.
3. Психологічна підтримка — подолання соціальних бар’єрів і забезпечення підтримки самооцінки людей з дислексією.
4. Розвінчання стереотипів — підвищення рівня обізнаності про дислексію в суспільстві та подолання стигми, пов’язаної з труднощами читання.

Висновок

Всесвітній день поширення інформації про дислексію — це можливість підтримати тих, для кого читання є викликом, але не обмеженням. Суспільство повинно прагнути до інклюзивності та розуміння, адже кожна людина заслуговує на шанс реалізувати свої здібності незалежно від особливостей її навчання. Завдяки інформуванню, підтримці та розвінчанню міфів ми можемо створити кращий світ для людей з дислексією, де вони почуватимуться прийнятими та здатними досягати висот у житті.

ДЖЕРЕЛО: American Psychological Association

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.