Впровадження терміну «клінічне ожиріння»: зміни підходів до діагностики та лікування
Дата публікації: 06.11.2024
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: індекс маси тіла, скринінг, громадське здоров'я, надлишкова вага, клінічне ожиріння, структурне ушкодження органів, пріоритетність лікування
Ожиріння вже більше десятиліття визнано всесвітньою епідемією та «хронічною хворобою», але розуміння його як патологічного стану не є загальноприйнятим ані в суспільстві, ані серед усіх медичних фахівців. У новому документі, розробленому комісією Ланцет з ожиріння, планується запропонувати принципово новий підхід: визначення ожиріння як «клінічного ожиріння», що враховує патологічні зміни в тканинах і органах у людей з посиленою вагою. Публікація буде випущена в середині січня 2025 року в журналі Lancet Diabetes & Endocrinology.
«Ідея ожиріння як захворювання залишається дуже суперечливою», — зазначає Франческо Рубіно, доктор медичних наук, одна з провідних авторів нової статті.
Нове визначення: клінічне ожиріння
Документ, представлений на засіданні Тижня ожиріння в Сан-Антоніо, пропонує новий термін — «клінічне ожиріння», це визначення дозволить розрізнити стан ризику розвитку захворювання у людей із надлишковою вагою та власний патологічний стан, пов’язаний з уже наявними пошкодженнями внутрішніх органів від ожиріння.
Недоліки ІМТ як єдиного показника діагностики ожиріння
Рубіно зазначає, що Індекс маси тіла (ІМТ) має обмежене значення як інструмент для оцінки рівня ризику або шкоди, яку вже зазнав організму. ІМТ широко використовується як скринінговий показник, проте він не здатен розрізнити високий ризик патологій від тих, у кого вже розвинулися зміни, пов’язані з ожирінням.
«Одного ІМТ недостатньо в клініці. Це нормально як інструмент скринінгу, але для детальної оцінки здоров’я пацієнта потрібні інші показники ожиріння», — підкреслив Рубіно.
Запропонований двоступеневий підхід
Комісія розробила новий підхід, який включає два етапи:
- Оцінка наявності сильного ожиріння: Перший етап передбачає оцінку маси тіла за допомогою методів, які описані в документі.
- Аналіз стану органів: На другому етапі - оцінка аномалій органів і тканин, пов’язаних з ожирінням, для визначення його клінічного статусу.
Підхід має сприяти більш точному визначенню, які пацієнти потребують лікування, а які — без підвищеного ризику.
Клінічне ожиріння: практичні дослідження для медицини
Новий підхід може радикально змінити підходи до лікування та профілактики ожиріння. Визначення, чи є ожиріння клінічним, дозволяє лікарям більш раціонально підбирати індивідуальні методи лікування і краще розподіляти обмежені медичні ресурси.
«Якщо пацієнт має клінічне ожиріння, він може отримати більше терапевтичних інструментів», — пояснює модератор сесії Джон Д. Кларк, доктор медичних наук.
Вплив на систему охорони здоров'я та політику
Рубіно вважає, що чітке визначення «клінічного ожиріння» дозволить розробити більш справедливу державну політику, спрямовану на ефективний розподіл ресурсів. Встановлення пріоритетності лікування сприятиме наданню першочергового доступу до медичних послуг пацієнтам з клінічним ожирінням.
«Наявність розмитого визначення ожиріння не дозволяє вам мати справедливий, людяний і значущий пріоритет... Тепер, коли у нас є ліки, які не можна давати 100% людей, як ви вирішите, хто їх прийматиме першим? Сподіваюся, ці зміни полегшать людям доступ до лікування», — коментує Рубіно.
Висновок
Нова концепція «клінічного ожиріння» дозволяє змінити підходи до діагностики, лікування та профілактики ожиріння. Вона спирається на оцінку фізіологічних порушень, а не лише на показник маси тіла, та може надавати доступ до лікування тим хто його потребує найбільше.
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.