Деякі ліки від діабету знижують ризик розвитку деменції та хвороби Паркінсона

Згідно з дослідженням, опублікованим 18 вересня 2024 року в журналі Neurology®, препарати для лікування діабету можуть знижувати ризик розвитку деменції та хвороби Паркінсона. Особливий інтерес викликали інгібітори натрій-глюкозного котранспортера-2 (SGLT2), які також відомі як гліфлозини. Ці препарати працюють шляхом зниження рівня цукру в крові через виведення його з організму через сечу.

Нейродегенеративні захворювання, такі як деменція та хвороба Паркінсона, стають дедалі більш поширеними з віком населення, і пацієнти з діабетом мають підвищений ризик когнітивних порушень. Тому відкриття, що інгібітори SGLT2 можуть знижувати цей ризик, є досить важливим.

Дослідження було ретроспективним і охоплювало людей з діабетом 2 типу, які почали приймати ліки з 2014 по 2019 рік у Південній Кореї. Пацієнтів, які приймали інгібітори SGLT2, порівнювали з тими, хто приймав інші пероральні ліки від діабету. Обидві групи мали подібний вік та медичні характеристики.

За тими, хто приймав інгібітори SGLT2, спостерігали в середньому два роки, тоді як за пацієнтами з іншої групи — чотири роки. Всього в дослідженні взяли участь 358 862 особи із середнім віком 58 років. З них у 6 837 людей розвинулася деменція або хвороба Паркінсона.

Результати показали, що захворюваність на хворобу Альцгеймера серед тих, хто приймав інгібітори SGLT2, становила 39,7 випадків на 10 000 людино-років, тоді як у групі, що приймала інші препарати, цей показник був значно вищим — 63,7 випадків. Щодо васкулярної деменції, рівень захворюваності серед пацієнтів, які приймали інгібітори SGLT2, становив 10,6 випадків на 10 000 людино-років проти 18,7 випадків у іншій групі.

Ці препарати також показали зниження ризику хвороби Паркінсона: 9,3 випадків на 10 000 людино-років серед тих, хто приймав інгібітори, порівняно з 13,7 у контрольній групі.

Після врахування різних факторів, таких як ускладнення діабету та інші ліки, вчені виявили, що інгібітори SGLT2 знижують ризик хвороби Альцгеймера та Паркінсона на 20%. Ризик розвитку судинної деменції був на 30% нижчим серед тих, хто приймав ці препарати.

Лі, керівник дослідження, зазначив, що результати залишаються стійкими навіть після коригування таких показників, як артеріальний тиск, рівень глюкози та холестерину, а також функції нирок. Проте він підкреслив необхідність подальших досліджень для підтвердження довгострокової ефективності цих ліків у зниженні ризику нейродегенеративних захворювань.

Оскільки дослідження тривало менше п’яти років, цілком можливо, що у деяких учасників можуть пізніше розвинутися деменція або хвороба Паркінсона. Проте попередні результати є перспективними і відкривають нові можливості для лікування людей із діабетом, зокрема в контексті запобігання когнітивним порушенням.

Це дослідження було підтримане кількома корейськими науковими установами та урядовими організаціями, що підкреслює важливість його результатів. Надалі вчені планують продовжити вивчення впливу інгібіторів SGLT2 на розвиток нейродегенеративних захворювань, щоб підтвердити або уточнити отримані результати.

Дослідження представляє значний крок вперед у розумінні взаємозв’язку між ліками від діабету та ризиком розвитку деменції та хвороби Паркінсона. Це відкриття може мати суттєвий вплив на майбутні рекомендації щодо лікування пацієнтів із діабетом, особливо тих, хто має підвищений ризик нейродегенеративних захворювань.

Результати можуть змінити підхід до лікування діабету, зробивши інгібітори SGLT2 не тільки засобом контролю рівня цукру в крові, але й потенційно профілактичним засобом проти деменції та хвороби Паркінсона.

ДЖЕРЕЛО: American Academy of Neurology

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.