Гіпертензивні розлади під час вагітності потребують нової моделі лікування

Відповідно до результатів дослідження, опублікованого в Журналі канадської медичної асоціації (CMAJ), рівень гіпертонічних розладів під час вагітності (ГРВ) зростає серед жінок у Канаді, а пов’язана з ними захворюваність падає. Експерти кажуть, що потрібні нові способи покращення моніторингу ГРВ та забезпечення доступу жінок до належної акушерської допомоги.

Популяційне дослідження близько трьох мільйонів пологів у лікарні в Канаді в період з 2012 по 2021 рік показало, що за цей період рівень ГРВ зріс на 2,4%.

Проте частота поширених ускладнень, пов’язаних із ГРВ, включаючи ранні передчасні пологи, внутрішньоутробну смерть плода, тривалість перебування в пологовому будинку протягом 7 днів або довше, госпіталізацію у відділення інтенсивної терапії матерів, важку кровотечу та важку материнську захворюваність, має тенденцію до зниження.

Гіпертензивні розлади вагітності включають хронічну гіпертензію, гестаційну гіпертензію та прееклампсію або еклампсію. Вони вражають 5%-10% вагітностей у всьому світі та спричиняють понад 50 000 материнських смертей і 500 000 смертей у плодів і немовлят щороку.

«Сучасні показники гіпертензії під час вагітності для Канади відсутні, як і наші знання про те, як гіпертонія під час вагітності негативно вплинула на матір та її плід», — старший автор, Джоел Г. Рей, доктор медичних наук, фахівець з акушерства в лікарні Св. Михайла, Торонто, Онтаріо, Канада, повідомили Medscape Medical News . «Ці проблеми спонукали нас провести це дослідження».

Дані реального світу

Дослідження включало 2 804 473 пологів у лікарні в Канаді, але не в провінції Квебек.

Аналіз даних показав, що рівень будь-якого ГРВ зріс з 6,1% до 8,5% між 2012 і 2021 роками. Рівень прееклампсії зріс з 1,6% до 2,6%.

Серед жінок із ГРВ показники кесаревого розтину зросли з 42,0% у 2012 році до 44,3% у 2021 році.

Показники ГРВ були вищими у жінок віком до 20 років і старше 34 років.

Існувала також мінливість показників між провінціями та територіями, причому Північно-Західні території (6,5%) та Онтаріо (6,9%) мали найнижчий показник, а Ньюфаундленд і Лабрадор – найвищий показник (10,7%).

«Нам потрібно продовжувати з’ясовувати способи кращого контролю артеріального тиску під час вагітності за допомогою існуючих, ефективних і безпечних ліків», – сказав Рей.

«Нам також потрібно оптимізувати повідомлення жінкам про важливість профілактичного приймання низьких доз аспірину, починаючи з 12-18 тижнів вагітності, особливо у жінок із вищим ризиком прееклампсії. Нам також потрібно покращити спосіб моніторингу початку нової гіпертензії та прееклампсії незабаром після народження», - сказав він.

Рей хотів би побачити роздатковий матеріал для всіх молодих матерів.

У роздатковому матеріалі чітко та просто описано типові симптоми прееклампсії. Це спонукало б молодих матерів піти в місцеву аптеку, щоб перевірити свій артеріальний тиск приблизно через 1-3 дні після виписки з лікарні після пологів. Якщо систолічний артеріальний тиск перевищує 150 мм рт. ст. або у неї є симптоми прееклампсії, їй слід звернутися до свого сімейного лікаря, акушерки чи акушера або іншим чином звернутися за допомогою до місцевої лікарні, пояснив він.

Потрібні альтернативи відділенню невідкладної допомоги

У відповідній редакційній статті Кетрін Варнер, доктор медичних наук, лікар невідкладної допомоги в Торонто та заступник редактора CMAJ , написала, що «зростаюча популяція акушерських пацієнтів із групою високого ризику має попередити політиків у сфері охорони здоров’я про те, що все більше людей потребують легкодоступної спеціалізованої акушерської допомоги».

В інтерв’ю Medscape Medical News Варнер додала, що дослідження «є ще одним показником того, що люди починають своє репродуктивне життя з більшою кількістю медичних проблем, ніж покоління тому, і наша система охорони здоров’я не готова до цього, про що свідчить кількість пацієнток після пологів, яким доводиться звертатися до відділення невідкладної допомоги протягом першого тижня після пологів».

Вона зазначила, що Канада має вищі показники використання відділень невідкладної допомоги в ранньому післяпологовому періоді, ніж її аналогічні країни. Більшість із цих пацієнтів не потребують госпіталізації, «а це означає, що багато з цих проблем можна було вирішити в амбулаторній клініці», — сказала Варнер.

Вона пояснила, що до відділень невідкладної допомоги часто звертаються жінки, які отримали вказівку стежити за кров’яним тиском і помітили, що він почав зростати. Але ці жінки можуть не мати доступу до сімейного лікаря чи акушера і не мають нікуди, крім відділення невідкладної допомоги, щоб звернутися за допомогою.

«Зала очікування у відділенні невідкладної допомоги — це жахливе місце для перебування новоспеченого батька з немовлям. Крім занепокоєння щодо годування немовляти, ми також хвилюємося про те, що немовля заразиться інфекцією в переповненій кімнаті очікування», — додала вона.

Варнер сказала, що моделі догляду, які включають акушерок, можуть допомогти заповнити деякі прогалини, щоб краще обслуговувати населення після пологів.

«Це мало б бути командним. У нас просто недостатньо постачальників акушерської допомоги з високим ризиком, щоб піклуватися про нашу нинішню популяцію високого ризику, тому ми будемо покладатися на командні моделі догляду, які ймовірно могли б забезпечити своєчасну допомогу які потрібні цим пацієнткам як під час, так і після вагітності», – сказала вона.

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.