Немедикаментозне лікування болю в попереку: расові та індивідуальні перешкоди

Хронічний біль у попереку (ХБП) та коморбіднй розлад вживання опіоїдів (РВО) зазвичай виникають одночасно, але лікування цих супутніх захворювань може бути складним. Настанови з клінічної практики рекомендують мультимодальний підхід, який надає пріоритет немедикаментозному лікуванню, такому як фізіотерапія (ФТ) і мануальна терапія. Однак, мало відомо про використання цих методів лікування та чи існують расові та етнічні відмінності.

Для дослідження Bhondoekhan та його колеги переглянули дані звернень  щодо 69 362 бенефіціарів (середній вік 60 років; 61% жінки) з новим діагнозом ХБП та супутнім РВО за 2016-2018 роки.

З точки зору расової та етнічної приналежності, 77% були білими нелатиноамериканцями, 14% були чорними або афроамериканцями, 5,9% були латиноамериканцями, 1,1% були американськими індіанцями/корінними жителями Аляски (АІ/ЖА) і 0,6% були жителями азіатських або тихоокеанських островів. 1,2% бенефіціарів не вказали расову або етнічну приналежність.

Серед усіх бенефіціарів лише 10,2% отримали послуги ФТ або мануальної терапії протягом 3 місяців після встановлення діагнозу ХБП. Поширеність ФТ була низькою (6,3%), але вищою, ніж для мануальної терапії (4,7%). За расовою/етнічною приналежністю використання ПТ було найнижчим серед осіб АІ (4,4%) і найвищим серед мешканців островів Азії чи Тихого океану (10,6%).

Мануальна терапія рідше застосовувалася серед чорношкірих або афроамериканців (1,7%) та іспаномовних (2,4%) осіб і найчастіше — серед неіспаномовних білих (5,4%) і тих, хто в невідомій або іншій групі (6%).

Жодних расових/етнічних відмінностей при отриманні ФТ не спостерігалося.

За словами дослідників, це дослідження підкреслює «мінімальне» використання ФТ та послуг мануальної терапії у літніх людей із ХБП та РВО, а також нерівність у використанні за расовою/етнічною приналежністю.

Фактори, що сприяють цьому, можуть включати обмежену доступність послуг ФТ та мануальної терапії, а також обмежені знання пацієнтів і практикуючих лікарів, скептицизм щодо ефективності немедикаментозних знеболюючих засобів і культурні впливи.

«Включення нефармакологічної терапії болю разом із ліками для РВО створює підхід до лікування болю, який може мінімізувати ризики безпеки», - пишуть дослідники. Однак лише близько 6% бенефіціарів приймали ліки проти РВО.

Дослідники зазначають, що «потрібні зусилля для з’ясування та усунення факторів ризику на індивідуальному, практикуючому та системному рівні, які обмежують расову справедливість у рекомендованому керівництвом лікуванні болю в цілому та для людей з РВО».

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/

Рекомендуємо відвідати семінари «Ukrainian Neurology Week. Менеджмент болю» від найкращих експертів.