Донорство крові допомогло пожежникам зменшити рівні токсинів в організмі

Австралійським пожежникам вдалося знизити рівень токсичних речовин ПФАС у крові завдяки донорству крові та плазми.

Найефективнішою виявилася здача плазми, хоча донорством крові теж вдалося досягти суттєвого зменшення концентрації сполук. Автори статті сподіваються, що донорство, яке є простою та досить безпечною процедурою, дозволить знизити ризики для здоров'я у категорії людей, що часто стикаються з ПФАС.

Що це за ПФАС і чим вони небезпечні?

Пер- та поліфторалкільні сполуки (ПФАС) — це синтетичні речовини, яких налічується близько чотирьох тисяч. Вони використовуються під час виготовлення різноманітних продуктів через свою термостійкість та поверхнево-активні властивості, зокрема тефлону, водонепроникних матеріалів та вогнегасних пін.

Через повсюдність та значну стійкість, яка визначається роками напіврозпаду, ПФАС схильні накопичуватися у природному середовищі та організмі тварин і людей. Найгірше, що їм приписують високу токсичність і пов'язують із розладами роботи імунної системи, печінки та щитовидної залози, ожирінням та злоякісними новоутвореннями. Виведення токсинів з організму ускладнене, оскільки ті зв'язуються із білками плазми, але можливо, що концентрацію ПФАС можна зменшити, позбувшись частини крові або плазми. Зокрема, це може пояснити, чому у жінок до менопаузи рівні ПФАС менші, ніж у чоловіків.

Наскільки ефективною є стратегія очищення організму від ПФАС донорством крові, перевіряли науковці Університету Маккуорі. Допомагали їм у цьому австралійські пожежники, які регулярно контактують і піддаються впливу ПФАС у вогнегасній піні, через що у них вищі рівні токсичної речовини, ніж у загальної популяції.

Як забирали кров пожежників?

Усього в дослідженні, що тривало протягом дванадцяти місяців, узяли участь 285 пожежників із середнім віком 53 роки, із яких 279 були чоловіками. Їх розділили на три групи, де в першій учасники здавали кожні шість тижнів плазму об'ємом до 800 мілілітрів, у другій — кожні 12 тижнів здавали кров об'ємом близько 470 мілілітрів, а в контрольній — нічого не здавали, просто регулярно обстежувалися.

На початку дослідження у кожного учасника визначили початковий рівень ПФАС у крові, який у всіх був більш ніж 5 нанограмів на мілілітр, що вже несе загрозу для здоров'я. Потім показник порівнювали з рівнем на 52 та 64 тижні, між якими здачі крові та плазми не відбувалося. Вчені зосередили увагу на визначенні рівнів двох типів ПФАС — перфтороктан сульфонату (ПФОС) та перфторгексану сульфонату (ПФГС), які були представлені у найбільшій кількості (близько 10 та 3,5 нанограма на мілілітр, відповідно).

Чи вплинуло донорство на показники токсичної речовини в крові?

Рівень токсичних ПФАС справді суттєво зменшився в учасників, які регулярно здавали кров чи плазму. У тих, хто здавав плазму, рівень ПФОС знизився за рік у середньому на 2,9 нанограма на мілілітр, у донорів крові — у середньому на 1,1 нанограма на мілілітр, а в контрольній групі, що нічого не здавала, показник не зазнав суттєвих змін.

Результати стосовно ПФГС були подібними, хоча й менш явними. Цього разу теж найбільший ефект проявився у пожежників, які здавали плазму крові. У цих людей концентрація речовини за рік знизилася у середньому на 1,1 нанограма на мілілітр. Однак в інших показник майже не відрізнявся від початкового: у групі донорства крові рівень ПФГС зменшився на 0,1 нанограма на мілілітр, а в контрольній — збільшився на 0,4 нанограма на мілілітр.

Щодо того, чому ефект проявився краще у донорів плазми, то річ, скоріше за все, у частіших здачах та більших об'ємах рідини. Але слід додатково перевірити, що могло спричинити відмінності.

Зважаючи на те, що здача крові й плазми є поширеною, простою і малоризикованою медичною процедурою, науковці вважають, що вона може знайти застосування як профілактичний засіб для зменшення ризиків від накопичення в крові ПФАС у людей з груп ризику, як-от пожежників. Тим більше, що поки що підвищений рівень цих речовин не є перешкодою для того, щоб стати донором. Але необхідно провести додаткові дослідження з більшою кількістю людей, щоб оцінити доцільність втручання конкретно з метою покращення здоров'я людей із високим рівнем ПФАС.

Джерела:

jamanetwork.com

nauka.ua