Дивертикулярна хвороба

Дивертикулярна хвороба (ДХ, код МКХ-10 K57, код ICPC-2 D92) – одна з найпоширеніших хірургічних патологій, яка має вагоме медичне і економічне значення. Ця патологія більше розповсюджена у розвинених західних країнах.

Дивертикул – мішкоподібна структура, вип’ячування назовні, що йде від травного каналу та містить хоча б один його шар. Дивертикули розділяють на справжні та несправжні.

Несправжній дивертикул – вип’ячування слизової та підслизової оболонки крізь дефект у м’язовому та серозному шарах. Справжній дивертикул – вип’ячування всіх шарів стінки травного каналу.

Єдиного етіологічного чинника розвитку дивертикулів шлунково-кишкового тракту немає. Найбільш поширені причини захворювання – підвищення внутрішньочеревного тиску, порушення перистальтики, дефекти стінки кишечника внаслідок старіння організму. До чинників ризику належить ожиріння, гіподинамія, дієта з низьким вмістом харчових волокон. За останній час накопичені свідоцтва про важливу роль зміни складу мікробіоти у патогенезі ДХ, зокрема зниження вмісту флори із протизапальною активністю (клострідій кластерів 4 та 9, фузобактерій, лактобацил).

Наявність супутньої патології (цукрового діабету, хронічної ниркової недостатності, хронічної обструктивної хвороби легенів, васкуліту), тривале приймання імунодепресантів, нестероїдних протизапальних препаратів (крім ацетилсаліцилової кислоти) призводять до важкого перебігу ДХ і мають бути обов’язково взяті до уваги для призначення діагностично-лікувальних заходів.

Більшість дивертикулів (80%) асимптомні: в пацієнтів немає скарг, інших проявів і патологічних наслідків; такі дивертикули виявляють випадково під час дослідження ШКТ (переважно ендоскопічному або радіологічному).

Дивертикули можуть виникати у всіх відділах ШКТ, проте дивертикули стравоходу, шлунка і тонкого кишечника зустрічаються набагато рідше (детальніше про дивертикули верхньої частини ШКТ читайте у нашому матеріалі «Дивертикули верхнього відділу ШКТ») і зазвичай не потребують лікування.

Дивертикул Меккеля – найчастіший уроджений дефект у людини, який часто викликає кишечну непрохідність у дітей. Про патогенез, діагностику і лікування цієї вади читайте окрему статтю: «Дивертикул Меккеля».

Поява дивертикулів у товстому кишечнику пов’язана з віком людини і є досить розповсюдженою патологією, яка потенційно може призводити до важких наслідків у разі кровотечі, інфікування або перфорації. Більше про це читайте в матеріалі «Дивертикули товстої кишки».

У випадках, коли наявність дивертикулів супроводжують симптоми, важко провести диференціальний діагноз дивертикуліту, виключивши інші патологічні процеси та стани, зокрема синдром подразненого кишечника (СПК). Основною ознакою, що відрізняє ДХ від СПК, є тривалість болю понад 24 години та його локалізація (за СПК біль більш дифузний і полегшується після дефекації або відходження газів).

Ускладненням дивертикулів може бути перфорація, абсцес, нориця і стеноз. Лікування не залежить від типу дивертикулу і визначається його розміром, локалізацією, наслідками. Безсимптомні дивертикули потребують лише спостереження, симптомні ж ведуть консервативно, основну роль під час лікування відводять нормалізації дієти, збільшенню у ній вмісту харчових волокон. Медикаментозне і оперативне лікування застосовують у випадку ускладнених дивертикулітів – однієї з поширених нозологій у клінічній практиці. Більше інформації про дивертикуліти шукайте в нашому матеріалі «Дивертикуліт».

Пацієнти з дивертикулами ШКТ набагато більше схильні до неопластичних уражень ШКТ і розглядаються як група підвищеної онконастороженості.

Джерела

DiSiena MS, Birk JW. Diverticular Disease: The Old, the New, and the Ever-Changing View. South Med J. 2018 Mar;111(3):144-150.

Galetin T, Galetin A, Vestweber KH, Rink AD. Systematic review and comparison of national and international guidelines on diverticular disease. Int J Colorectal Dis. 2018 Mar;33(3):261-272.

Carabotti M, Annibale B. Treatment of diverticular disease: an update on latest evidence and clinical implications. Drugs Context. 2018;7:212526.

Sinclair A. Diverticular Disease of the Gastrointestinal Tract. Prim Care. 2017 Dec;44(4):643-654.