Три стратегії високопотужної короткотривалої абляції при пароксизмальній фібриляції передсердь

Катетерна абляція з ізоляцією легеневих вен є одним із ключових методів лікування пароксизмальної фібриляції передсердь. Одним із сучасних підходів є дуже високопотужна короткотривала абляція, під час якої енергію подають із високою потужністю протягом лише кількох секунд. Такий метод дозволяє суттєво скоротити тривалість абляції, однак створює більш поверхневі ушкодження тканини. Це потенційно може бути недостатнім у ділянках із товстішою стінкою лівого передсердя.

У багатоцентровому відкритому рандомізованому дослідженні взяли участь 150 пацієнтів із пароксизмальною фібриляцією передсердь. Їх у співвідношенні 1:1:1 розподілили між трьома стратегіями ізоляції легеневих вен: абляцією під контролем індексу ураження, комбінованою стратегією та дуже високопотужною короткотривалою абляцією в усіх сегментах.

Основні результати

Гострої ізоляції легеневих вен вдалося досягти у всіх пацієнтів.

Найбільша різниця стосувалася тривалості абляції:

• приблизно 2220 секунд при підході з контролем індексу ураження;
• 1450 секунд при комбінованій стратегії;
• лише 794 секунди при дуже високопотужній короткотривалій абляції.

Таким чином, використання високої потужності в усіх сегментах скоротило безпосередній час абляції більш ніж удвічі порівняно зі стандартнішим підходом.

Водночас частота гострого повторного відновлення проведення через ізольовані ділянки була найнижчою при абляції під контролем індексу та найвищою при високопотужній короткотривалій стратегії — 7,7%, 9,4% і 10,6% відповідно. Статистично значущої різниці за цим показником не виявили.

Через 12 місяців відсутність передсердних аритмій спостерігалася у:

• 92,0% пацієнтів після абляції під контролем індексу;
• 85,4% після комбінованого підходу;
• 77,6% після дуже високопотужної короткотривалої абляції.

У загальному порівнянні трьох груп різниця не досягла статистичної значущості, однак при прямому порівнянні першої та третьої стратегій перевага підходу з контролем індексу була на межі статистичної значущості. Серйозної тампонади серця не зареєстрували. Водночас явище різкого локального перегрівання тканини виникало лише в групах, де використовували режим дуже високої потужності.

Також було зафіксовано два легкі перипроцедурні інсульти, обидва у групі дуже високопотужної абляції; пацієнти повністю відновилися. Частота безсимптомних церебральних уражень за даними МРТ між групами суттєво не відрізнялася.

Перегляньте запис:

Результати показують, що максимальне скорочення часу процедури не обов’язково означає найкращу довгострокову ефективність. Дуже високопотужна короткотривала абляція значно пришвидшує ізоляцію легеневих вен, але більш поверхневі ураження можуть бути недостатньо стійкими в анатомічно товстіших ділянках передсердя.

Комбінований підхід, за якого в передніх сегментах застосовують глибше контрольоване ураження, а в інших ділянках — короткі високопотужні імпульси, може забезпечувати баланс між швидкістю процедури та довготривалою стабільністю ізоляції.

Водночас дослідження було розраховане насамперед на оцінку часу абляції, а не рецидивів аритмії через рік. Тому відмінності довгострокової ефективності мають розглядатися як попередні та потребують підтвердження у більших дослідженнях.

Таким чином, дуже високопотужна короткотривала абляція суттєво скорочувала тривалість процедури, але демонструвала нижчу річну свободу від передсердних аритмій, тоді як комбінована стратегія дозволяла зберегти частину переваг швидкої абляції без явної втрати довготривалої ефективності.

ДЖЕРЕЛО: heartrhythmjournal

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.