Вроджені лімфоїдні клітини периферичної крові відображають клінічні фенотипи ХОЗЛ

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є неоднорідним захворюванням: пацієнти можуть суттєво відрізнятися за тяжкістю обструкції, частотою загострень, симптомами та характером запалення. Саме тому дедалі більше уваги приділяють пошуку біологічних маркерів, які могли б допомогти точніше визначати окремі фенотипи захворювання.

У новому дослідженні вчені оцінили вроджені лімфоїдні клітини (ILC) у периферичній крові пацієнтів із ХОЗЛ та зіставили їхній імунологічний профіль із клінічними характеристиками захворювання.

Вроджені лімфоїдні клітини беруть участь у регуляції запалення, захисті слизових оболонок та відновленні тканин. Залежно від функціональних властивостей їх поділяють на кілька груп, зокрема ILC1 та ILC2, які можуть по-різному впливати на запальні процеси в дихальних шляхах.

До дослідження включили 39 пацієнтів із ХОЗЛ. Повний набір клінічних та імунологічних даних був доступний для 34 учасників. За допомогою кластерного аналізу оцінювали функцію легень, вік, індекс маси тіла, тютюновий анамнез, симптоми та частоту загострень, а також склад лейкоцитів і характеристики різних підтипів ILC у крові.

Основні результати

Дослідники виділили три клінічні фенотипи ХОЗЛ. Перший кластер характеризувався найбільш тяжким перебігом: пацієнти мали найнижчий показник ОФВ1 — медіана становила близько 30% від належного, більшу вираженість симптомів та вищий тягар захворювання.

Другий кластер включав переважно старших пацієнтів із найбільшим тютюновим анамнезом та вищим індексом маси тіла. Медіана ОФВ1 у цій групі становила приблизно 52% від належного.

Третій кластер характеризувався відносно легшим перебігом ХОЗЛ: показник ОФВ1 був найвищим — близько 62% від належного, а загострення протягом попереднього року спостерігалися рідше.

Окремий аналіз імунних клітин дозволив виділити два імунологічні профілі. Один із них характеризувався більшою кількістю нейтрофілів, моноцитів, еозинофілів і базофілів, але водночас нижчою часткою певних CD45RO-позитивних ILC1, які дослідники розглядали як клітини з потенційно прозапальним фенотипом.

Саме цей імунологічний профіль значною мірою збігався з клінічним кластером найбільш тяжкого ХОЗЛ. Пацієнти мали більш виражену задишку та симптоми, більшу гіперінфляцію легень і гірші показники бронхіальної прохідності. Таким чином, тяжчий клінічний фенотип ХОЗЛ був пов’язаний не просто із загальним посиленням запалення, а зі специфічною перебудовою клітинного імунного профілю — збільшенням кількості мієлоїдних клітин і одночасним зменшенням частки певних ILC1 у периферичній крові.

Перегляньте запис:

Практичне значення

Результати підтримують ідею, що аналіз імунних клітин може в майбутньому допомагати точніше стратифікувати пацієнтів із ХОЗЛ і визначати біологічно різні варіанти захворювання.

Такі дані потенційно можуть бути корисними для пошуку нових біомаркерів та персоналізованих підходів до лікування. Проте наразі профілі ILC не є рутинним клінічним тестом і не можуть використовуватися для вибору терапії поза межами досліджень.

Робота має важливі обмеження: вибірка була невеликою, дослідження мало поперечний дизайн, а функціональну активність ILC безпосередньо не оцінювали. Крім того, залишається невідомим, наскільки профіль цих клітин у периферичній крові відображає процеси безпосередньо в легеневій тканині. Отримані результати потребують підтвердження у більших незалежних групах пацієнтів.

Таким чином, різні клінічні фенотипи ХОЗЛ можуть супроводжуватися характерними імунологічними профілями, а зміни вроджених лімфоїдних клітин у крові потенційно можуть стати одним із напрямів для майбутньої персоналізації ведення пацієнтів.

ДЖЕРЕЛО: Pubmed

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.