Мінус 25% маси тіла: чи наблизилася фармакотерапія ожиріння до баріатричної хірургії?

Однак цифра «−25%» — лише частина результату. Дослідники також оцінювали вплив терапії на біль при остеоартриті колінного суглоба та тяжкість обструктивного апное сну.

Чи означає це, що фармакотерапія вже зрівнялася з баріатричною хірургією? Дослідження не дає прямої відповіді: хірургічне лікування не було компаратором. Але масштаб отриманого зниження маси тіла робить це питання дедалі актуальнішим.

Що таке ретатрутид?

Ретатрутид — агоніст одразу трьох гормональних рецепторів:

• рецептора глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду — GIP;
• рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 — ГПП-1;
• рецептора глюкагону.

Тобто на відміну від засобів, спрямованих лише на один або два рецепторні шляхи, ретатрутид одночасно модулює три системи, пов’язані з регуляцією енергетичного балансу й метаболізму.

У TRIUMPH-1 препарат вводили підшкірно один раз на тиждень.

Кого включили до TRIUMPH-1?

TRIUMPH-1 — рандомізоване подвійне сліпе дослідження фази 3.

У ньому взяли участь 2339 дорослих з ожирінням без цукрового діабету.

Учасників рандомізували до застосування ретатрутиду в дозах:

• 4 мг;
• 9 мг;
• 12 мг;

або плацебо.

Терапія тривала 80 тижнів.

Однією з основних кінцевих точок була відсоткова зміна маси тіла. Окремо досліджували дві клінічно важливі підгрупи: 574 учасники мали остеоартрит колінного суглоба, а 243 — обструктивне апное сну.

25% за 80 тижнів: що показало дослідження?

Зниження маси тіла було дозозалежним.

Через 80 тижнів середня зміна маси тіла становила:

−17,6% при застосуванні 4 мг ретатрутиду;

−23,7% — 9 мг;

−25,0% — 12 мг;

порівняно з −3,9% у групі плацебо.

Для доз 9 та 12 мг різниця порівняно з плацебо становила відповідно −19,8 та −21,0 відсоткового пункту, p<0,001 для обох порівнянь.

Тобто на найвищій досліджуваній дозі середній учасник утратив чверть початкової маси тіла.

Чи можна напряму порівнювати ці 25% із баріатричною хірургією?

Саме тут важливе уточнення.

TRIUMPH-1 не було дослідженням ретатрутиду проти баріатричної або метаболічної хірургії. Контрольною групою було плацебо.

Тому з результатів роботи не можна зробити висновок, що медикаментозна терапія є еквівалентною хірургічному лікуванню або може його замінити.

Проте сам масштаб середнього зниження маси тіла змінює контекст розмови про можливості фармакотерапії ожиріння. Раніше настільки виражене зменшення маси тіла передусім асоціювалося з хірургічними методами.

Тепер фармакотерапія демонструє результати, які роблять межу між цими підходами менш очевидною саме за величиною зниження маси тіла. Але ефективність лікування ожиріння не можна оцінювати лише одним відсотком на вагах.

Менше болю при остеоартриті коліна

TRIUMPH-1 оцінювало не лише масу тіла.

У 574 учасників з остеоартритом колінного суглоба аналізували зміну інтенсивності болю за шкалою WOMAC, де вищий показник означає сильніший біль.

При основному аналізі зміна показника становила:

−3,2 бала при дозі 4 мг;

−3,5 бала — 9 мг;

−3,6 бала — 12 мг;

порівняно з −1,9 бала у групі плацебо.

Для доз 9 та 12 мг різниця з плацебо становила відповідно −1,6 та −1,8 бала, p<0,001.

Таким чином, терапія супроводжувалася не лише зменшенням маси тіла, а й вираженішим зниженням болю у пацієнтів з остеоартритом колінного суглоба.

Перегляньте запис:

А що з обструктивним апное сну?

Ще одна окрема підгрупа включала 243 учасники з обструктивним апное сну.

Тяжкість порушення оцінювали за індексом апное–гіпопное — кількістю епізодів апное та гіпопное за годину сну.

При основному аналізі зміна показника становила приблизно:

−22,9 події/год при застосуванні 4 мг;

−34,3 події/год — 9 мг;

−31,7 події/год — 12 мг;

порівняно з −9,9 події/год у групі плацебо.

Порівняння доз 9 і 12 мг із плацебо також було статистично значущим.

Отже, результати дослідження показали потенційне клінічне значення зниження маси тіла далеко за межами самої цифри ІМТ.

Чому ці результати важливі?

Ожиріння пов’язане з численними ускладненнями, і терапевтична мета не обмежується зменшенням числа на вагах.

Саме тому особливість TRIUMPH-1 полягає в тому, що дослідники одночасно оцінили зниження маси тіла та зміни двох поширених станів, асоційованих з ожирінням — остеоартриту колінного суглоба й обструктивного апное сну.

Результати демонструють, що виражене зниження маси тіла може супроводжуватися клінічно значущими змінами симптомів і проявів захворювань, пов’язаних з ожирінням.

Якою була переносимість?

Найчастішими небажаними явищами були шлунково-кишкові розлади.

Це важливий момент при оцінюванні результатів: збільшення ефективності фармакотерапії має розглядатися разом із переносимістю лікування.

Саме тому вибір дози та подальша оцінка співвідношення користі й ризику залишаються важливими навіть за настільки вираженого зниження маси тіла.

Перегляньте запис:

Чи означає −25%, що проблему ожиріння вже «вирішено»?

Ні.

TRIUMPH-1 продемонструвало ефективність протягом 80 тижнів, але ожиріння є хронічним захворюванням, тому для клінічної практики важливі значно довші питання: наскільки стійким буде ефект, що відбуватиметься після припинення терапії, як змінюватимуться довгострокові ускладнення та якою буде безпека при багаторічному лікуванні.

Так само некоректно на підставі цього дослідження робити висновок, що фармакотерапія має замінити баріатричну хірургію.

Правильніше сказати інакше: можливості медикаментозного лікування ожиріння вже значно відрізняються від того, що ми мали ще кілька років тому.

Що важливо запам’ятати лікарю?

TRIUMPH-1 показало, що у дорослих з ожирінням без цукрового діабету ретатрутид один раз на тиждень забезпечував виражене дозозалежне зниження маси тіла.

За 80 тижнів середнє зниження становило 17,6%, 23,7% та 25,0% залежно від дози проти 3,9% у групі плацебо.

Водночас у пацієнтів з остеоартритом коліна зменшився біль, а в учасників з обструктивним апное сну — кількість епізодів апное та гіпопное.

Тож відповідь на питання із заголовка поки обережна: за масштабом зниження маси тіла сучасна фармакотерапія справді підійшла значно ближче до результатів, які традиційно змушують думати про метаболічну хірургію. Але TRIUMPH-1 не порівнювало ці стратегії між собою, тому говорити про їх еквівалентність зарано.

ДЖЕРЕЛО: New England Journal of Medicine

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.