Діагностична точність ранкового кортизону слини для скринінгу надниркової недостатності в умовах реальної клінічної практики

Надниркова недостатність потребує своєчасної діагностики, однак стандартна оцінка ранкового кортизолу в крові передбачає венепункцію та ранковий візит до медичного закладу. Крім того, рівень сироваткового кортизолу може залежати від концентрації кортикостероїд-зв’язувального глобуліну. Альтернативою може бути визначення кортизону в слині, яке є неінвазивним і потенційно може виконуватися пацієнтом удома.

У ретроспективному дослідженні оцінили діагностичну точність ранкового кортизону в слині у пацієнтів із підозрою на надниркову недостатність. Загалом проаналізували 517 стимуляційних тестів із адренокортикотропним гормоном у 449 пацієнтів. Надниркову недостатність підтвердили у 104 випадках, тобто у 20,1%.

Основні результати

Ранковий рівень кортизону в слині демонстрував високу діагностичну точність щодо виявлення надниркової недостатності. Площа під ROC-кривою становила 0,93, тобто була такою самою, як для сироваткового кортизолу, і вищою, ніж для кортизолу в слині.

Дослідники визначили кілька клінічно корисних порогових значень:

• ≥19,5 нмоль/л — дозволяло з високою чутливістю виключати надниркову недостатність;
• <5,0 нмоль/л — з високою специфічністю підтримувало діагноз надниркової недостатності;
• проміжне значення <10,8 нмоль/л могло допомогти визначити пацієнтів, яким варто розглянути тимчасове призначення глюкокортикоїдного покриття до проведення підтверджувального тестування.

Для порога виключення чутливість становила близько 97%, а для порога підтвердження специфічність також становила близько 97%.

Перегляньте запис:

Практичне значення

Результати свідчать, що ранковий кортизон у слині може бути корисним неінвазивним методом первинного скринінгу надниркової недостатності.

Потенційними перевагами є:

• відсутність необхідності у венепункції;
• можливість забору зразка вдома;
• менша залежність від змін рівня кортикостероїд-зв’язувального глобуліну;
• потенційне зменшення кількості непотрібних стимуляційних тестів.

Водночас цей підхід поки не слід розглядати як повну заміну стимуляційного тесту з адренокортикотропним гормоном у всіх пацієнтів. Дослідження було ретроспективним, проводилося в одному спеціалізованому центрі, а порогові значення потребують зовнішнього підтвердження в інших популяціях і лабораторіях.

ДЖЕРЕЛО: academic

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.