Міжнародний день людей похилого віку та День геронтолога: довше життя має означати краще життя

1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день людей похилого віку, а в професійній спільноті — День геронтолога. У 2026 році тема ООН звучить як «Епоха довголіття: переосмислюємо системи для довшого життя». Головний акцент — уже не лише на тому, як додати роки до життя, а на тому, як зберегти в старшому віці здоров’я, функціональність, незалежність і гідність.

В Україні ця дата також є нагодою привітати геронтологів і геріатрів — фахівців, які досліджують процеси старіння та працюють із захворюваннями й станами, пов’язаними зі старшим віком.

Вітаємо колег із професійним днем! Бажаємо професійного розвитку, результативної роботи, нових наукових і клінічних здобутків. Дякуємо за роботу, спрямовану не просто на збільшення тривалості життя, а на збереження його якості, самостійності та активності у старшому віці. НАМН України окремо підкреслює значення геронтології та геріатрії для системи охорони здоров’я в умовах старіння населення.

Чому саме 1 жовтня

Міжнародний день людей похилого віку був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1990 року, а датою його щорічного відзначення визначили 1 жовтня.

У 1991 році були ухвалені Принципи ООН щодо людей похилого віку, а у 2002 році — Мадридський міжнародний план дій з проблем старіння, який визначив основні напрями політики щодо старіння населення: участь старших людей у житті суспільства, збереження здоров’я та добробуту і створення сприятливого середовища для життя у старшому віці.

Світ входить в епоху довголіття

Старіння населення — вже не прогноз на майбутнє, а одна з найбільших демографічних змін сучасності.

За даними ООН, сьогодні у світі близько 1,2 млрд людей віком 60 років і старше. До 2050 року їхня кількість може зрости до 2,1 млрд — приблизно п’ятої частини населення планети.

Це результат значного прогресу медицини, громадського здоров’я та соціального захисту. Водночас більше людей житимуть достатньо довго, щоб зіткнутися з мультиморбідністю, зниженням функціональних можливостей, деменцією, саркопенією, падіннями, поліпрагмазією та потребою в тривалому догляді.

Тому питання для системи охорони здоров’я поступово змінюється: не лише скільки років проживе людина, а якими будуть ці роки.

Геронтологія — не лише про хвороби старшого віку

Геронтологія вивчає закономірності та механізми старіння, тоді як геріатрія зосереджена на особливостях профілактики, діагностики та лікування захворювань у людей старшого віку.

В Україні одним із провідних наукових центрів цього напряму є Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України, який понад пів століття займається проблемами старіння, активного довголіття, профілактики та лікування віковозалежних захворювань.

Сучасний підхід до старшого пацієнта при цьому виходить далеко за межі лікування окремого діагнозу. Важливими стають фізична та когнітивна функція, харчування, мобільність, ризик падінь, перелік усіх лікарських засобів, сенсорні порушення, психічне здоров’я, соціальна підтримка та здатність людини залишатися незалежною у повсякденному житті.

Вік сам по собі не повинен визначати можливості людини

Одна з центральних ідей Міжнародного дня людей похилого віку — протидія ейджизму.

Старший вік не означає автоматично залежність, когнітивне зниження чи нездатність брати участь у прийнятті рішень щодо власного здоров’я. Функціональні можливості людей одного календарного віку можуть суттєво відрізнятися.

Саме тому ООН наголошує на необхідності систем, які дозволяють людям залишатися активними учасниками життя суспільства, а не лише отримувачами допомоги. У 2026 році заклик переосмислити системи для довшого життя охоплює охорону здоров’я, догляд, житло, освіту, пенсійне забезпечення та можливості для участі у житті громади.

Здорове старіння — це не відсутність усіх діагнозів

Людина старшого віку може мати кілька хронічних захворювань і водночас залишатися активною, функціонально незалежною та мати високу якість життя.

Тому сучасна концепція здорового старіння дедалі більше орієнтується не лише на перелік хвороб, а на збереження функціональних можливостей.

Для лікаря це означає ширший погляд на результат лікування. Іноді метою є не ще один лабораторний показник у межах референсу, а можливість пацієнта самостійно пересуватися, уникнути падіння, зберегти когнітивні функції, спілкуватися, дотримуватися терапії та залишатися незалежним.

Що ця дата нагадує медицині

1 жовтня — не лише символічний день у календарі. Старіння населення поступово змінює структуру пацієнтів практично в кожній медичній спеціальності.

Кардіолог дедалі частіше працює з пацієнтом, який одночасно має ниркову недостатність і крихкість. Ендокринолог — із діабетом на тлі саркопенії та ризику падінь. Психіатр і невролог — із когнітивними порушеннями, депресією та деменцією. Сімейний лікар нерідко має узгодити призначення кількох спеціалістів і визначити, чи залишається кожен препарат необхідним.

Саме тому геріатричний підхід поступово стає важливим не лише для геріатрів.

Довше життя — велике досягнення медицини. Наступне завдання — зробити так, щоб додаткові роки були роками максимально можливого здоров’я, самостійності та гідності.

ДЖЕРЕЛО: Національна академія медичних наук України

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.