Стійка гикавка може бути проявом тромбоемболії легеневої артерії: клінічний випадок

Гикавка зазвичай є доброякісним і короткочасним симптомом, однак її тривале збереження разом із респіраторними скаргами може вказувати на серйозну патологію. У Annals of Internal Medicine: Clinical Cases описано випадок двобічної тромбоемболії легеневої артерії, головними проявами якої були стійка гикавка та сухий кашель.

Гикавка виникає внаслідок мимовільних спазматичних скорочень діафрагми з раптовим вдихом і закриттям голосової щілини. За тривалістю її поділяють на транзиторну — до 48 годин, стійку — від 48 годин до 1 місяця та невгамовну — понад місяць.

Більшість епізодів проходять самостійно. Проте тривала або резистентна гикавка може бути проявом патології центральної нервової системи, органів грудної клітки, шлунково-кишкового тракту або серцево-судинної системи.

Два тижні гикавки без типових симптомів ТЕЛА

55-річний чоловік без значущого анамнезу, окрім дисліпідемії, звернувся через стійку гикавку, що тривала понад два тижні.

За 11 днів до госпіталізації у нього одночасно з’явилися постійна гикавка та непродуктивний кашель, які призвели до безсоння.

Початкові лабораторні дослідження та рентгенографія органів грудної клітки не виявили патології. Спочатку симптоми трактували як можливу бронхіальну патологію, а згодом — як гастроезофагеальний рефлюкс. Призначене симптоматичне лікування не дало ефекту.

При цьому у пацієнта не було задишки, болю в грудях, кровохаркання, синкопе, набряку нижніх кінцівок чи нещодавньої іммобілізації.

На момент звернення частота дихання становила 18/хв, частота серцевих скорочень — 90/хв, сатурація — 95% на кімнатному повітрі. Аускультативно легені та серце були без особливостей, ознак тромбозу нижніх кінцівок під час огляду також не виявили.

Саме відсутність класичної клінічної картини й стала однією з причин затримки встановлення діагнозу.

КТ виявила двобічну тромбоемболію

Через тиждень пацієнту виконали контрастну комп’ютерну томографію.

Дослідження виявило множинні дефекти контрастування в обох легеневих артеріях, що відповідало двобічній тромбоемболії легеневої артерії.

На зображенні, представленому авторами на сторінці 2 статті, видно дефект наповнення легеневої артерії контрастом.

Ехокардіографія не показала ознак перевантаження правих відділів серця, проте доплерографія вен виявила тромб у правій стегновій вені.

Таким чином, пацієнту встановили діагноз тромбозу глибоких вен із тромбоемболією легеневої артерії. Після початку антикоагулянтної терапії гикавка поступово зменшилася та повністю зникла протягом одного тижня.

Чому ТЕЛА взагалі може спричиняти гикавку

Точний механізм такого симптому залишається нез’ясованим.

Одна з гіпотез полягає в тому, що легеневий інфаркт або патологічний процес поблизу діафрагми може подразнювати саму діафрагму, діафрагмальний чи блукаючий нерви.

Інша можливість — залучення аферентних або еферентних шляхів рефлекторної дуги гикавки. Автори також припускають, що нейронні мережі, які контролюють кашель і гикавку, частково перетинаються. Саме тому їх поєднання потенційно може бути ознакою більш значущого патологічного процесу в грудній клітці.

У представленому випадку сухий кашель був чи не єдиною додатковою підказкою, яка могла спрямувати діагностичний пошук у бік торакальної патології.

Гикавка як прояв ТЕЛА — рідкісна, але не унікальна

Автори проаналізували раніше опубліковані випадки ТЕЛА або тромбозу глибоких вен із гикавкою.

У таблиці на сторінці 3 наведено сім випадків, включно з нинішнім. У частини пацієнтів були класичні прояви — задишка, біль у грудях, тахікардія або гіпоксія, але в інших клінічна картина була значно менш типовою.

Сам пацієнт із нового повідомлення мав нормальну частоту дихання, ЧСС 90/хв, сатурацію 95%, не мав задишки, болю в грудях або однобічного набряку ноги.

Це демонструє важливу особливість ТЕЛА: нормальні життєві показники або відсутність класичних симптомів не завжди виключають захворювання.

Не лише тривалість, а й контекст

Зазвичай додаткове обстеження гикавки розглядають, коли вона триває понад 48 годин. Однак автори застерігають від надто буквального використання цього порога.

В літературі описані випадки тяжкої ТЕЛА, виявленої вже через кілька годин після появи гикавки. Тому очікування, поки симптом стане формально «стійким», у певних клінічних ситуаціях може призвести до затримки діагнозу.

Особливого значення набувають супутні симптоми — кашель, задишка, біль у грудях, кровохаркання або ознаки тромбозу глибоких вен.

При цьому стандартні алгоритми виключення ТЕЛА не створювалися спеціально для пацієнтів, основною скаргою яких є гикавка, тому їх не слід механічно переносити на таку нетипову клінічну ситуацію.

Що це означає для клінічної практики

Цей випадок не означає, що кожна тривала гикавка потребує КТ-ангіографії легеневих артерій.

Натомість він нагадує про необхідність не знецінювати стійку, незрозумілу або резистентну до лікування гикавку, особливо якщо вона супроводжується респіраторними симптомами.

У такій ситуації до диференційної діагностики варто включати не лише гастроентерологічні чи неврологічні причини, а й серйозну патологію грудної клітки та серцево-судинної системи — зокрема ТЕЛА та гострий коронарний синдром.

Автори підкреслюють, що комбінація стійкої гикавки та кашлю не є специфічною для ТЕЛА, але може бути підставою для повторної оцінки анамнезу, фізикального огляду та проведення відповідних лабораторних чи візуалізаційних досліджень.

Перегляньте запис:

Головний висновок

Тромбоемболія легеневої артерії може мати нетипову клінічну картину й у рідкісних випадках проявлятися переважно стійкою гикавкою та кашлем — без задишки, болю в грудях чи очевидних ознак тромбозу.

Представлений клінічний випадок демонструє, що тривала гикавка, яка не має зрозумілої причини та не відповідає на симптоматичне лікування, особливо в поєднанні з респіраторними симптомами, потребує ширшого діагностичного пошуку.

ДЖЕРЕЛО: Annals of Internal Medicine: Clinical Cases

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.