З підвищенням температури зростає ризик гіпоглікемії у хворих на цукровий діабет 1 типу

Нове дослідження показало, що підвищення температури навколишнього середовища може бути пов’язане з короткостроковим збільшенням ризику гіпоглікемії у дорослих із цукровим діабетом 1-го типу.

Аналіз понад 32 мільйонів показників безперервного моніторингу глюкози майже у 700 дорослих із цукровим діабетом 1-го типу у Великій Британії показав, що при температурі 25 °C ризик гіпоглікемії був на 26 % вищим, ніж при температурі 13 °C. Гіпоглікемію визначали як рівень глюкози нижче 3,9 ммоль/л або 70 мг/дл. Автори зазначають, що потенційні механізми такого зв’язку можуть включати зміни абсорбції та дії інсуліну в умовах підвищеної температури.

Дані дослідження

У дослідження включили 679 осіб із цукровим діабетом 1-го типу та 32 966 282 показники безперервного моніторингу глюкози, зібрані в період з 23 лютого 2017 року до 8 серпня 2024 року. Середній вік учасників становив 46,4 року, а середня тривалість цукрового діабету 1-го типу — 23,7 року.

Дослідники оцінювали поздовжній зв’язок між температурою навколишнього середовища та епізодами гіпоглікемії. Модель враховувала фактори, які залишалися постійними або повільно змінювалися з часом, зокрема соціально-економічний статус та індекс маси тіла.

Середня добова температура протягом періоду дослідження становила 12,0 °C, із діапазоном від –3,7 °C до 28,7 °C. Середній добовий рівень глюкози становив 10,1 ммоль/л або 182 мг/дл.

Основні результати

Дослідники виявили сезонні закономірності: імовірність гіпоглікемії була нижчою наприкінці зими та на початку весни, а пік ризику спостерігався влітку. Також відзначалися відмінності за днями тижня. Найнижчий ризик гіпоглікемії спостерігався в понеділок, після чого ймовірність поступово зростала протягом тижня та досягала піку ближче до вихідних. У суботу коефіцієнт шансів становив 1,14 порівняно з понеділком.

Підвищення ризику гіпоглікемії спостерігалося як у спекотну, так і в холодну погоду, однак зв’язок був вираженішим для спеки. При температурі 25 °C порівняно з 13 °C коефіцієнт шансів становив 1,26.

Ефект був найбільш помітним у день впливу підвищеної температури: для 25 °C порівняно з 13 °C коефіцієнт шансів становив 1,10. Ризик повертався до вихідного рівня приблизно через 7 днів.

Вторинні аналізи, зокрема ті, що використовували безперервне щоденне середнє значення показників моніторингу глюкози та нижчий поріг гіпоглікемії, підтвердили подібні закономірності.

Практичне значення

Автори дослідження зазначають, що результати особливо актуальні для людей із цукровим діабетом 1-го типу, які вже мають підвищений ризик гіпоглікемії. До таких груп можуть належати пацієнти з рівнем глікемії, близьким до цільового, нижчим рівнем HbA1c або порушеним розпізнаванням симптомів гіпоглікемії.

Отримані дані можуть мати значення для клінічно керованого коригування інсулінотерапії в періоди підвищеної температури, особливо понад 25 °C. Також автори припускають, що температуру навколишнього середовища можна враховувати в гібридних системах автоматизованої доставки інсуліну та включати до структурованого навчання пацієнтів, особливо в умовах частіших попереджень про спекотну погоду.

Для людей, які використовують багаторазові щоденні ін’єкції інсуліну, може знадобитися індивідуальне та завчасне обговорення з лікарем можливого коригування базального інсуліну в періоди прогнозованого підвищення температури, щоб зменшити ризик гіпоглікемії.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.