Клітинна терапія допомогла подолати імунологічний бар’єр перед трансплантацією — перші висновки новаторського клінічного випробування

Дефіцит донорських органів залишається однією з головних проблем трансплантології, однак для частини пацієнтів існує ще складніший бар’єр — виражена імунологічна сенсибілізація. У таких хворих циркулює велика кількість антитіл проти чужорідних антигенів, що практично унеможливлює підбір сумісного донора навіть за наявності доступних органів.

Результати першого клінічного дослідження, свідчать, що технологія химерних антигенних рецепторів Т-клітин (CAR-T) може радикально змінити перспективи цієї категорії пацієнтів.

Чому сенсибілізація ускладнює трансплантацію

Сенсибілізація найчастіше формується після попередніх трансплантацій, переливань крові або вагітностей. Для оцінки її ступеня використовується показник розрахункової панельної реактивності антитіл (calculated panel reactive antibody — cPRA).

У пацієнтів із cPRA понад 99,9 % сумісність можлива менш ніж з одним донором із тисячі. Багато таких хворих роками залишаються на діалізі без реальних шансів на трансплантацію. Традиційні методи десенсибілізації, зокрема плазмаферез та імуносупресивні препарати, часто не забезпечують достатнього зниження рівня антитіл.

Як працював новий підхід

Дослідники Пенсільванського університету спробували вирішити проблему за допомогою технології, яка раніше використовувалася переважно для лікування гематологічних злоякісних новоутворень.

У дослідженні першої фази застосували комбіновану CAR-T-терапію, спрямовану одночасно на дві ключові популяції клітин, відповідальні за підтримання гуморальної імунної пам’яті. Один тип модифікованих Т-лімфоцитів розпізнавав антиген CD19 і елімінував В-клітини пам’яті. Другий був націлений на антиген дозрівання В-клітин і знищував плазматичні клітини, що безпосередньо продукують антитіла.

Результати дослідження

У дослідження включили двох пацієнтів із термінальною стадією хронічної хвороби нирок, які протягом багатьох років перебували у листі очікування на трансплантацію та не мали жодного придатного донора через майже максимальний рівень сенсибілізації.

Після введення CAR-T-клітин в обох пацієнтів відбулося значне зниження концентрації донор-специфічних антитіл і суттєве покращення показників сумісності з потенційними донорами.

Обидва пацієнти успішно перенесли трансплантацію нирки. На момент публікації даних ознак відторгнення трансплантата або повторного накопичення донор-специфічних антитіл не спостерігалося.

Безпека лікування

Особливу увагу привертає профіль безпеки лікування. Учасники не мали тяжкого синдрому вивільнення цитокінів або нейротоксичності — ускладнень, які традиційно викликають найбільше занепокоєння під час застосування CAR-T-терапії в онкології.

При цьому зменшення кількості В-клітин виявилося тимчасовим, а імунна система поступово відновлювалася.

Якщо ефективність і безпека підходу будуть підтверджені у більших клінічних дослідженнях, CAR-T-технології можуть стати реальним інструментом подолання одного з найскладніших бар’єрів сучасної трансплантології — надмірної сенсибілізації реципієнтів.

ДЖЕРЕЛО: health-ua.com

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.