Клітини м’язів і печінки вплинули на імунітет після мРНК-вакцини нарівні зі спеціалізованими імунними клітинами

Для дії мРНК-вакцин виявилося необов’язково доставляти молекули РНК в імунні клітини, як вважали раніше. Натомість інші клітини організму, зокрема у м’язах і печінці, теж поглинали РНК і виробляли білки, потрібні для дії вакцини.

При цьому м’язові клітини збільшили ефективність вакцини, а клітини печінки — навпаки, її послабили. Це означає, що модифікація мРНК-вакцин і терапій, щоб вони діяли лише в конкретних клітинах організму, може збільшити їхню ефективність і зробити їх безпечнішими.

Перегляньте запис:

Чому вивчали дію вакцин за межами імунної системи?

Традиційні вакцини діють завдяки тому, що імунні дендритні клітини поглинають ослаблений збудник хвороби чи його фрагмент, а потім презентують на своїй поверхні білок-антиген, за яким цей збудник можна впізнати. Інші імунні клітини, Т-лімфоцити, розпізнають цей білок на поверхні та вчаться на нього реагувати. Але мРНК-вакцини відрізняються тим, що доставляють до клітин послідовність РНК, яка сприяє синтезу мутованого білка на поверхні клітини, і потенційно цю послідовність може поглинути будь-який тип клітин.

Досі дендритні клітини вважали ключовими для імунної відповіді на мРНК-вакцини, адже попередні дослідження показали, що зменшення їхньої кількості призводить до зниження імунітету після вакцинації. Але було невідомо, чи саме в дендритних клітинах відбувається синтез білка з мРНК, чи в цьому залучені клітини м’язів і печінки, які також здатні поглинати частинки мРНК-вакцин.

Щоб з’ясувати це, науковці Медичної школи Ікана на Маунт-Синай провели дослідження на мишах.

Як клітини печінки та м’язів вплинули на ефективність мРНК-вакцини?

Щоб відділити вплив різних клітин на ефективність вакцин, науковці розробили мРНК-вакцину зі вставками мікроРНК, які визначали, у яких клітинах відбуватиметься синтез РНК після введення такої вакцини.

Після цього мишам ввели мРНК-вакцину, яка наділяла їх імунітетом до нешкідливого зеленого флуоресцентного білка. Кількість антитіл до цього білка у мишей двох груп була однаковою та не залежала від того, ввели їм звичайну мРНК-вакцину чи ту, що блокувала синтез мРНК в антигенпрезентуючих клітинах. Подібний ефект спостерігали й тоді, коли замість нешкідливого білка вакцину націлили на білок коронавірусу.

З цього науковці зробили висновок, що й інші клітини здатні «навчати» імунну систему розпізнавати антигени — це називають крос-презентація.

Тому далі дослідники по черзі заблокували вироблення мРНК у клітинах м’язів і печінки. Як виявилося:

• презентація антигенів м’язовими клітинами викликала таку саму імунну реакцію, як і від спеціалізованих імунних клітин
• без участі м’язових клітин кількість антитіл у крові мишей зменшувалася

Водночас клітини печінки мали зворотний ефект: при блокуванні синтезу мРНК у печінці кількість антитіл зростала. Це пов’язують із тим, що клітини печінки можуть поглинати значну кількість частинок мРНК із крові, зменшуючи їх доступність для імунних клітин.

У мишей із лімфомою, яким ввели мРНК-вакцину проти пухлини та заблокували її поглинання печінкою, пухлина зменшилася на понад 50% сильніше, ніж від звичайної вакцини.

Перегляньте запис:

Як відкриття повпливає на розробку мРНК-вакцин і терапій?

Хоча зв’язок між поглинанням різними клітинами частинок вакцин і їхньою ефективністю довели лише на мишах, їхня імунна система надзвичайно подібна до людської, тож науковці очікують схожого ефекту на людях.

Це допоможе у вдосконаленні мРНК-вакцин і терапій. Наприклад:

• можна блокувати поглинання частинок вакцини клітинами печінки, щоб підсилити імунну відповідь
• у мРНК-терапіях — навпаки, зменшувати імунну реакцію шляхом блокування синтезу мРНК у м’язах та імунних клітинах.

ДЖЕРЕЛО: nauka

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.