Дефіцит вітаміну D пов’язаний із підвищеним ризиком синдрому сухого ока

Результати великого когортного дослідження свідчать, що дефіцит вітаміну D може бути пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку синдрому сухого ока. У дорослих із низьким рівнем цієї поживної речовини ризик виникнення захворювання був на 28,6% вищим порівняно з людьми з достатнім рівнем вітаміну D. Дослідження опубліковане у American Journal of Ophthalmology.

Дослідники провели ретроспективне когортне дослідження, використовуючи електронні медичні записи великої бази даних у США за період з вересня 2005 року до вересня 2025 року.

Після статистичного зіставлення показників схильності до аналізу включили:

• понад 6 мільйонів дорослих із дефіцитом вітаміну D;
• таку ж кількість осіб без дефіциту цієї поживної речовини.

Середній вік учасників становив:

• 50,3 року у групі дефіциту,
• 50,8 року у контрольній групі.

Жінки становили приблизно дві третини учасників в обох групах.

Первинним кінцевим результатом був новий діагноз синдрому сухого ока.

Перегляньте записи:

Медіана періоду спостереження становила:

• 1261 день у групі дефіциту вітаміну D,
• 1294 дні у групі з нормальним рівнем вітаміну.

Основні результати

Під час періоду спостереження синдром сухого ока розвинувся у:

• 3,3% пацієнтів із дефіцитом вітаміну D,
• 2,7% осіб без дефіциту.

Загалом дефіцит вітаміну D асоціювався з підвищеним ризиком розвитку синдрому сухого ока на 28,6% (коефіцієнт ризику 1,286; P < 0,001).

Крім того, з часом спостерігалася вища кумулятивна частота виникнення синдрому сухого ока серед осіб із дефіцитом вітаміну D:

• через 1 рік — 0,83% проти 0,73%,
• через 5 років — 3,58% проти 2,89%,
• через 10 років — 7,22% проти 5,52%,
• через 20 років — 17,87% проти 14,16%.

Автори дослідження зазначають, що виявлення та корекція дефіциту вітаміну D можуть бути корисним доповненням до стандартного лікування пацієнтів із синдромом сухого ока.

Водночас підкреслюється, що призначення добавок вітаміну D повинно ґрунтуватися на загальних медичних показаннях, а не розглядатися як самостійний метод лікування цього офтальмологічного стану.

На думку дослідників, корекція мікронутрієнтних порушень може відігравати важливу роль у зниженні частоти та тяжкості синдрому сухого ока, а також у покращенні якості життя пацієнтів.

Автори підкреслюють кілька важливих обмежень роботи:

• у дослідженні використовували діагностичні коди, а не прямі вимірювання рівня вітаміну D;
• не застосовувалися стандартизовані офтальмологічні тести для оцінки сухості очей;
• не були враховані деякі потенційні фактори впливу, зокрема:
  • аутоімунні захворювання,
  • медикаментозна терапія,
  • тривалість використання цифрових екранів,
  • прийом добавок вітаміну D,
  • соціальні детермінанти здоров’я.

Через ретроспективний дизайн дослідження причинно-наслідковий зв’язок між дефіцитом вітаміну D та синдромом сухого ока встановити неможливо.

ДЖЕРЕЛО: medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.