Дослідження показують подвійний вплив стимуляції мозку на людей, які страждають на депресію та тривожність

Дослідження впливу транскраніальної стимуляції постійним струмом (tDCS) на осіб, які страждають на депресію та супутню тривожність, виявило подвійний вплив цієї неінвазивної форми стимуляції мозку. Результати показали підвищення рівня залученості до виконання завдань та активацію ділянок мозку, пов'язаних з виконавчими функціями, але також, несподівано, підвищену чутливість до загроз.

Висновки дослідження, опублікованого в журналі Biological Psychiatry, свідчать про те, що tDCS можна розглядати як допоміжне (підтримуюче) лікування великого депресивного розладу (ВДР) у поєднанні з терапіями, які потребують підвищеної уваги/залученості.

Клінічний контекст: виклики лікування великого депресивного розладу

Ефективне лікування МДД залишається значною проблемою для охорони здоров'я. Більше половини пацієнтів з МДД не реагують на початкове лікування, частота рецидивів залишається високою, а вибір лікування є недостатньо обґрунтованим.

МДД часто супроводжується тривожними розладами, і ця коморбідність пов'язана з гіршим клінічним перебігом та більшою резистентністю до лікування, ніж МДД окремо. Хоча останнім часом багато уваги приділяється новим варіантам лікування МДД, потреба в більш цілеспрямованих, масштабованих методах лікування залишається.

Механізми дії tDCS та попередні дані

Неінвазивне втручання з нейромодуляції tDCS може бути використане для впливу на нервову збудливість та пластичність у конкретних нервових ланцюгах, які є важливими для регулювання настрою та тривоги. Результати попередніх клінічних випробувань ефективності tDCS для лікування MDD є неоднозначними.

Попереднє дослідження вчених показало, що застосування tDCS до лобових ділянок мозку, коли учасники з тривожністю дивилися на страшні обличчя, може збільшити активацію лобової ділянки і одночасно зменшити активацію глибших ділянок мозку (амигдали), пов'язаних з обробкою загроз.

Мета та дизайн дослідження

«Нам було цікаво перевірити, чи це так у більшій вибірці людей з коморбідною тривожністю та депресією, і чи поширюється ефект на миготіння очей, яке є ще одним показником обробки загроз», — зазначає Марія Айронсайд, доктор філософії, провідний дослідник.

У цьому дослідженні 101 особа з супутньою тривожністю та депресією була розділена на дві групи:

• одна група отримала одну 30-хвилинну сесію tDCS на лобову кору;
• інша група — фіктивну (плацебо) стимуляцію.

Відразу після цього учасники виконали завдання на контроль уваги з використанням відволікаючих факторів у вигляді страшних облич, перебуваючи в МРТ-сканері. Після цього вони виконали завдання на миготіння очей під загрозою легкого електричного шоку.

Основні результати

Дослідники виявили, що tDCS підвищила залученість до завдання, про що свідчить поліпшення точності, часу реакції та активації лобової ділянки, що свідчить про потенційне підвищення виконавчих функцій. Однак вона не змогла зменшити чутливість до загрози, як вони припускали.

Доктор Айронсайд зазначає:

«У порівнянні з фіктивною стимуляцією, фронтальна tDCS підвищувала активацію двосторонньої нижньої лобової звивини (частини мозку, яка, як вважається, пов'язана з увагою), коли завдання було більш когнітивно складним, і, несподівано, підвищувала реакцію мигдалини (області, яка описується як “система сигналізації” мозку), коли завдання було менш когнітивно складним. Ми не побачили очікуваних ефектів (тобто зменшення активності мигдалини) в умовах страху. Ми також спостерігали, що tDCS збільшувала реакцію здивування у вигляді мигання очей в умовах непередбачуваної загрози».

Коментарі редакції та клінічна перспектива

Головний редактор журналу Biological Psychiatry коментує:

«У порівнянні з іншими технологіями стимуляції мозку, tDCS є більш клінічно доцільною та масштабованою завдяки розробці пристроїв для домашнього використання, що базуються на дистанційно контрольованих протоколах, які підтримують останні зусилля щодо розширення можливостей телемедицини, особливо в сільських районах та інших ситуаціях, де доступ до очної психіатричної допомоги є обмеженим. Однак tDCS ще не є загальновизнаним методом лікування для пацієнтів, які важче піддаються лікуванню, таких як пацієнти зі змішаною тривогою та депресією. Це дослідження допомагає пролити світло на потенційну корисність цього інструменту для цієї групи населення».

Обмеження та подальші напрями досліджень

Доктор Айронсайд робить висновок:

«Поки що не є остаточного висновку щодо того, чи може tDCS бути корисним методом лікування тривоги та депресії, хоча нещодавнє схвалення FDA домашнього tDCS для лікування депресії є багатообіцяючим. Необхідні додаткові дослідження, щоб краще зрозуміти, як працює tDCS і для кого він є найбільш ефективним. Наше дослідження показує, що фронтальний tDCS може підвищити залученість до виконання завдань; це є аргументом на користь подальших досліджень, що поєднують tDCS з терапіями, які виграють від підвищення уваги/залученості».

ДЖЕРЕЛО: News-medical

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.