Комбінована терапія хронічного бронхіту: клінічна ефективність поєднання амброксолу гідрохлориду та антибіотиків

Мін Лі, MBBS; Цзялінь Бао, MBBS; Лі Ян, MBBS

АНОТАЦІЯ

Мета. Оцінити клінічну ефективність та вплив на функцію легень амброксолу гідрохлориду в поєднанні з антибіотиками при лікуванні хронічного бронхіту.

Методи. У цьому рандомізованому контрольованому дослідженні взяли участь 98 пацієнтів із ХБ (хронічним бронхітом), госпіталізованих до лікарні Аньтін з січня 2020 року по січень 2021 року. Після включення та рандомізації учасники були розділені на групу спостереження та контрольну групу у співвідношенні 1:1, по 49 випадків у кожній групі. Контрольна група отримувала лише цефметазол, тоді як група спостереження отримувала амброксолу гідрохлорид у поєднанні з антибіотиками. Дві групи порівнювали за часом, необхідним для полегшення клінічних симптомів, клінічною ефективністю та показниками функції легень.

Результати. У групі спостереження було виявлено скорочення часу зникнення симптомів на 3,3 дня та на 9% вищий загальний показник ефективності порівняно з контрольною групою. Після лікування група спостереження мала підвищені показники ОФВ1 (22,64%), ФЖЄЛ (31,64%) та ОФВ1/ФЖЄЛ (9,79%) порівняно з контрольною групою.

Висновок. Амброксолу гідрохлорид у поєднанні з антибіотиками ефективний при лікуванні ХБ, що вказує на потенціал для покращення якості життя та зменшення тягаря хвороби для пацієнтів із хронічним бронхітом.

Мін Лі, MBBS; Лі Ян, MBBS, відділення респіраторних захворювань; лікарня Аньтін; Шанхай; Китай. Цзялінь Бао, MBBS, загальна практика; Центр громадського обслуговування Хуатін; Шанхай; Китай.

ВСТУП

Хронічний бронхіт (ХБ) — це хронічне неспецифічне запалення трахеї, слизової оболонки бронхів та перибронхіальних тканин; частіше спостерігається у пацієнтів середнього та похилого віку. Поширеність ХБ суттєво варіює у різних країнах: від 3,4% до 22,0% у загальній популяції та до 74,1% серед пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). При цьому захворюванні ураження переважно локалізується в бронхах, слизовій трахеї та прилеглих тканинах, а провідні клінічні прояви — кашель і виділення мокротиння; у тяжчих випадках можливе формування порушення легеневої функції. Класичний діагностичний критерій ХБ — наявність кашлю з мокротинням щонайменше 3 місяці на рік протягом 2 років і більше, за умови виключення інших причин хронічного кашлю. Рецидивуючий перебіг ХБ асоціюється з прогресуванням обструктивних змін (зокрема емфіземи), розвитком легеневого серця та підвищенням ризику летальності через дихальну недостатність і серцеву недостатність. Окрім медичних наслідків, пацієнти з ХБ повідомляють про нижчу якість життя порівняно із загальною популяцією; найбільш виражено страждає фізичне функціонування, особливо у жінок і пацієнтів із ХОЗЛ.

Сучасні підходи до лікування ХБ включають етіотропні заходи при інфекційному загостренні, бронходилатацію, контроль кашлю та полегшення відходження мокротиння, а також медикаментозну підтримку. У практиці застосовують протикашльові/бронхолітичні засоби; у деяких країнах також використовують підходи традиційної медицини як додаткові втручання. Водночас традиційні стратегії мають обмеження: антибіотикорезистентність, варіабельна відповідь на бронходилататори, а також ризик системних небажаних ефектів при тривалому прийомі окремих препаратів. Це підкреслює доцільність пошуку альтернативних або ад’ювантних терапевтичних підходів (зокрема комбінованих схем), які могли б покращити контроль симптомів і зменшити тягар захворювання.

Антибіотики — це група біологічно активних сполук (вторинних метаболітів), які продукуються тваринами, рослинами або мікроорганізмами (зокрема бактеріями, грибами та актиноміцетами) і здатні пригнічувати ріст патогенів або порушувати життєво важливі функції клітин. У клінічній практиці антибіотики застосовують переважно для ерадикації бактерій, які не повинні бути присутніми в організмі людини. Антибактеріальні препарати, що використовуються в медицині, включають як природні/напівсинтетичні сполуки, отримані з мікробних культур, так і синтетичні молекули.

Амброксолу гідрохлорид — органічна сполука (2-amino-3,5-dibromo-N-(trans-4-hydroxycyclohexyl)benzylamine) з формулою C₁₃H₁₈Br₂N₂O·HCl та молекулярною масою 414,56.¹³ З позиції клінічної фармакології амброксол є муколітиком і мукокінетиком, який сприяє розрідженню та евакуації бронхіального секрету, полегшує відходження мокротиння та зменшує його накопичення в дихальних шляхах. Це супроводжується поліпшенням мукоциліарного кліренсу, зменшенням в’язкості слизу, полегшенням експекторації та потенційним покращенням показників респіраторної функції у пацієнтів із продуктивним кашлем.

Клінічно амброксол переважно застосовують при гострих і хронічних респіраторних захворюваннях, що супроводжуються порушенням продукції/властивостей мокротиння та неефективним кашльовим кліренсом. Комбінація амброксолу з антибіотиками в контексті хронічного бронхіту розглядається як потенційно синергічна: муколітичний ефект зменшує в’язкість секрету, покращує дренаж бронхіального дерева та може сприяти ефективнішій елімінації бактеріальних агентів із дихальних шляхів, що теоретично підвищує результативність антибактеріальної терапії.

У дослідженні пропонується комбінація цефметазолу натрію з амброксолу гідрохлоридом для лікування хронічного бронхіту. Препарати можуть вводитися внутрішньовенно з метою прискорення очищення дихальних шляхів від мокротиння та зменшення вираженості симптомів, зокрема кашлю й гіперпродукції мокротиння. Мета роботи — оцінити додатковий або синергічний ефект поєднання амброксолу з антибіотиком у терапії хронічного бронхіту та визначити внесок цієї комбінаційної стратегії у вдосконалення підходів до ведення пацієнтів із ХБ.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Дизайн і популяція

      • 98 пацієнтів із хронічним бронхітом (ХБ), Anting Hospital, січень 2020 – січень 2021.
      • Рандомізація 1:1 (метод «запечатаних конвертів») у дві групи:
              • контроль: n=49
              • комбінація: n=49
      • Етичне схвалення (Anting Hospital Ethics Committee, № 2019/23-349), інформована згода отримана.

Критерії включення

• Відповідали клінічним критеріям ХБ: кашель і мокротиння більшість днів ≥3 місяці/рік протягом ≥2 років.
• Вік 18–75 років, обидві статі.
• Без інших хронічних захворювань дихальних шляхів.
• Низька вираженість провідних симптомів на старті (зазначено ≤1 бал для кашлю/мокротиння/свистячого дихання).

Критерії виключення

• Загострення ХБ упродовж попереднього місяця.
• Постбронходилатаційний FEV1 <80% (за критеріями авторів — ознака зниження функції легень).
• Порушення свідомості/комунікації.
• Значуща органна дисфункція (серцева/печінкова/ниркова).
• Вибуття зі спостереження (переведення тощо).

Методи. Під час госпіталізації всі пацієнти отримували стандартне лікування: бронходилатаційні та протизапальні підходи при бронхоспазмі, киснева терапія за показаннями, спазмолітики, відхаркувальні та протикашльові засоби

Контрольна група (антибіотики)

• Цефметазол натрію 4,0 г/добу в/в інфузія (у 250 мл NaCl 0,9%) 1 раз/добу.
• Левофлоксацин 100 мл/добу (в/в), у 2 введення на добу.
• Тривалість: 2 тижні.

Група комбінації (антибіотики + амброксол)

• Та сама антибіотикотерапія, плюс:
• Амброксолу гідрохлорид 30 мг в/в у 100 мл глюкози 2 рази/добу.
• Тривалість: 2 тижні.

Обом групам також призначали відвар Сюаньфей Хуатань (листя мушмули 15г, корінь платикодону 10г, корінь стемони 10г, цінанхум стаунтоні 10г, кора кореня шовковиці 10г, хауттюйнія серцеподібна 20г та мигдаль 10г), один раз на день двома дозами.

Дієтичні обмеження: Пацієнтам рекомендували легкозасвоювану дієту (рис, овочі, нежирні білки) та уникати гострої, подразнюючої та кислої їжі (цитрусові, томати), щоб мінімізувати подразнення слизової оболонки дихальних шляхів.

Результати оцінки

• Динаміка симптомів: час до купірування кашлю, свистячого дихання та відходження мокротиння.
• Клінічний результат лікування: оцінка за сукупністю симптомів і рентгенологічних змін із класифікацією на «одужання», «покращення» або «без ефекту»; загальна ефективність = (одужання + покращення) / N.
• Функція легень: Вимірювалися ОФВ1, ФЖЄЛ, ОФВ1/ ФЖЄЛ та максимальна довільна вентиляція (МДВ) за допомогою спірометра S-980A II.

1. Порівняння швидкості зникнення симптомів (дні)

Цей графік демонструє, наскільки швидше настає полегшення при додаванні амброксолу до антибіотикотерапії.

2. Загальна клінічна ефективність (%)

Порівняння відсотка пацієнтів, які позитивно відреагували на лікування.

Група комбінації: 97,96% ефективності.

Контрольна група: 79,59% ефективності.

3. Покращення функції легень (після лікування)

Порівняння ключових показників спірометрії між двома групами після завершення курсу терапії.

Примітка.
ОФВ₁ — об’єм форсованого видиху за першу секунду;
ФЖЄЛ — форсована життєва ємність легень.

Статистичний аналіз: Використовувався SPSS 22.0. Категоріальні дані аналізувалися через хі-квадрат, безперервні — через t-тести. Статистична значущість при P < 0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ

Поєднання амброксолу гідрохлориду з антибіотиками призвело до скорочення часу зникнення симптомів на 3,3 дня порівняно з контрольною групою. Загальний показник ефективності в групі спостереження (97,96%) був значно вищим, ніж у контрольній (79,59%). Після лікування група спостереження показала суттєво кращі результати функції легень: підвищення ОФВ1 на 22,64%, ФЖЄЛ на 31,64% та відношення ОФВ1/ФЖЄЛ на 9,79% порівняно з контрольною групою.

ОБГОВОРЕННЯ

Перебіг хронічного бронхіту є гетерогенним: у частини пацієнтів симптоми залишаються відносно контрольованими, тоді як в інших захворювання прогресує з формуванням бронхообструкції та розвитком ускладнень (зокрема легеневого серця), що пов’язано з гіршим прогнозом. Саме тому моніторинг динаміки показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) має ключове значення для своєчасного вибору терапевтичної тактики та ефективного контролю хвороби.

Антибіотики застосовують при інфекційному загостренні через сильний бактерицидний ефект; однак обмеження стандартної терапії включають антибіотикорезистентність та варіабельність клінічної відповіді. Амброксол розглядається як ад’ювант завдяки муколітичній/мукокінетичній дії: покращує мукоциліарний кліренс, полегшує евакуацію мокротиння, має потенційний протизапальний і мукопротекторний ефект. Дане дослідження підтвердило, що амброксол діє синергічно з антибіотиками (зокрема цефметазолом), що дозволяє швидше полегшити стан пацієнтів та покращити вентиляційні параметри.

Обмеження: Невеликий розмір вибірки та коротка тривалість дослідження вказують на потребу у подальших розширених випробуваннях.

ВИСНОВОК: Отримані результати підтверджують, що висока ефективність застосованої схеми лікування базується на багатовекторній дії Лазолвану® (амброксолу), яка виходить за межі звичайного відхаркувального ефекту. Згідно з механізмом дії препарату, його роль у терапії хронічного бронхіту є ключовою з кількох причин:

Синергія з антибіотиками: Лазолван® значно підвищує концентрацію антибактеріальних засобів (зокрема цефметазолу та левофлоксацину) у бронхолегеневому секреті та тканинах легень. Це дозволяє швидше досягти терапевтичної концентрації в осередку запалення та прискорити елімінацію збудника.

Відновлення захисного бар'єру: Препарат стимулює синтез та секрецію сурфактанту альвеолярними клітинами ІІ типу. Це не лише запобігає злипанню альвеол, а й покращує реологічні властивості слизу, що безпосередньо відобразилося на суттєвому зростанні показників ФЖЄЛ та ОФВ₁ у пацієнтів групи спостереження.

Протизапальний та антиоксидантний ефекти: Пригнічення вивільнення цитокінів та медіаторів запалення сприяє зменшенню набряку слизової оболонки бронхів, що дозволяє значно швидше купірувати такі симптоми, як свистяче дихання та задишка.

Таким чином, включення Лазолвану® до протоколу лікування хронічного бронхіту є патогенетично обґрунтованим кроком, що забезпечує швидке клінічне одужання та відновлення функціональної здатності легень.

Джерело: Alternative Therapies in Health and Medicine. Li M, Bao J, Yang L. The Clinical Efficacy of Combining Ambroxol Hydrochloride with Antibiotics for the Treatment of Chronic Bronchitis. Altern Ther Health Med. 2025 Jan;31(1):161-167. PMID: 38581325.

Препарат Лазолван®, розчин для інгаляцій та перорального застосування, 15 мг/2 мл. РП №UA/3430/06/01.

Препарат Лазолван® з полунично-вершковим смаком, сироп, 30 мг/5мл. РП №UA/13771/01/01.

Препарат Лазолван® зі смаком лісових ягід, сироп, 15 мг/5 мл. РП №UA/9887/01/01.

Препарат Лазолван®, таблетки по 30 мг. РП №UA/3430/03/01.

MAT-UA-2600009-1.0-01/2026