Дослідження показує, що обличчя людей з аутизмом і без відрізняються у вираженні гніву, радості та смутку
Дата публікації: 29.01.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: аутизм, психічне здоров’я, емоційне вираження, міміка, алекситимія, міжособистісна комунікація
Емоційна міміка є ключовим компонентом міжособистісної комунікації. Водночас у клінічній практиці давно спостерігається, що взаєморозуміння між аутичними та неаутичними людьми часто ускладнене, зокрема через різне сприйняття емоційних сигналів. Нове експериментальне дослідження, проведене дослідниками з University of Birmingham, демонструє, що ці труднощі можуть мати об’єктивне нейробіологічне підґрунтя — відмінності у формуванні мімічних виразів базових емоцій.
Дизайн та методологія дослідження
Дослідження було опубліковане в журналі Autism Research та стало одним із найбільш детальних аналізів мімічної експресії при аутизмі на сьогодні.
У ньому взяли участь:
- 25 дорослих з аутизмом;
- 26 дорослих без аутизму.
Учасники відтворили майже 5000 позованих виразів обличчя, що відповідали трьом базовим емоціям — гніву, щастю та смутку. Вирази формувалися у двох умовах:
- синхронно з вокалізацією;
- під час розмови.
Для аналізу використовували високоточне відстеження рухів обличчя, що дозволило сформувати бібліотеку з понад 265 мільйонів точок даних, які описують динаміку руху окремих м’язових груп.
Відмінності у вираженні базових емоцій
Учасники з аутизмом при відтворенні гніву:
- більше залучали м’язи рота;
- значно менше використовували рухи брів порівняно з неаутичними учасниками.
Така конфігурація може змінювати візуальне сприйняття гніву та робити його менш впізнаваним для неаутичних співрозмовників.
При вираженні щастя у людей з аутизмом спостерігалося:
- менш інтенсивне розтягнення губ;
- відсутність типового залучення кругового м’яза ока, через що посмішка «не досягала очей».
Це може сприяти помилковій інтерпретації щасливого емоційного стану як нейтрального або стриманого.
Для вираження смутку аутичні учасники:
- частіше піднімали верхню губу;
- формували загалом більш «опущений» вираз обличчя, відмінний від шаблонів, характерних для неаутичної групи.
Унікальність мімічних патернів при аутизмі
Окрім групових відмінностей, дослідники відзначили, що люди з аутизмом загалом демонстрували більш унікальні та менш стереотипні мімічні патерни. Це означає, що емоційні вирази у цієї групи є більш варіабельними, що може ускладнювати їх розпізнавання за стандартними соціальними «шаблонами».
Роль алекситимії
Окремо було проаналізовано вплив алекситимії — стану, що характеризується труднощами з ідентифікацією та вербалізацією власних емоцій і часто супроводжує аутизм.
Алекситимія асоціювалася з:
- менш чітко сформованими гнівними та щасливими виразами;
- підвищеною неоднозначністю міміки.
Це свідчить про те, що частина мімічних особливостей може бути пов’язана не лише з аутизмом як таким, а й із супутніми емоційно-когнітивними характеристиками.
Інтерпретація результатів: двостороння проблема комунікації
Автори дослідження наголошують, що відмінності стосуються не лише форми міміки, а й плавності та динаміки формування виразів обличчя. Це може пояснювати, чому:
- аутичним людям складно інтерпретувати міміку неаутичних осіб;
- неаутичні люди часто неправильно тлумачать емоції аутичних співрозмовників.
Таким чином, труднощі емоційної комунікації слід розглядати як двосторонній феномен, а не як односторонній дефіцит.
Клінічне значення
Отримані результати мають важливі практичні наслідки:
- для клінічної психології та психіатрії;
- для діагностики та психоосвітньої роботи з людьми з аутизмом;
- для підготовки фахівців, які працюють у сфері психічного здоров’я, освіти та соціальної підтримки.
Розуміння того, що аутичні та неаутичні люди можуть «говорити різними мімічними мовами», дозволяє зменшити стигматизацію та покращити міжособистісну взаємодію.
Дослідження демонструє, що аутичні та неаутичні люди по-різному формують мімічні вирази базових емоцій, зокрема гніву, щастя та смутку. Ці відмінності є системними, біологічно зумовленими та посилюються супутньою алекситимією. Усвідомлення цих особливостей відкриває шлях до більш інклюзивного, науково обґрунтованого підходу до комунікації та клінічної підтримки людей з аутизмом.
ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Тривалість гіпопаратиреозу прогнозує поруш ...
Відновлення балансу кишечника: як штучний ...
Біда Тирзепатиду: напади панкреатиту викли ...
Використання ШІ для покращення діагностики ...
Всесвітній день здоров’я ротової порожнин ...
Піроксикам підвищує ефективність левонорге ...


