Трансплантація нирки: заходи, що впливають на довгострокову виживаність

Нерідко через багато років може спостерігатися розвиток недостатності трансплантата нирки. Поліпшення довгострокової виживаності є основною метою дослідників, практикуючих лікарів та пацієнтів.

Підвищена виживаність зменшує число пацієнтів, які вимушені повертатися на діаліз, покращує якість та тривалість їх життя, зменшую фінансове навантаження на пацієнтів та систему охорони здоров’я, знижує потребу у повторній трансплантації нирки, відповідно збільшуючи кількість нирок для кандидатів на трансплантацію, скорочує загальний час очікування на трансплантацію.

Ця інфографіка є схематичним представленням змінних, коригуючі які, можна покращити довгострокову виживаність.

Переглянути у форматі PDF

НЖД – нирка від живого донора;
ПДЖД – перехресне донорство за участі живих донорів;
ІПДН – індекс профілю донора нирки;
МДН – мертвий донор нирки;
Апо 1 – аполіпопротеїн 1;
ТСХН – термінальна стадія хвороби нирок;
ЧХІ – час холодної ішемії;
ДСА – донор-специфічні антитіла;
ВОТК – відторгнення, опосередковане Т-клітинами;
АОВ – антитіло-опосередковане відторгнення;
ПТЛЗ – посттрансплантаційне лімфопроліферативне захворювання.

Щоб дізнатися більше на тему профілактики, діагностики та лікування захворювань нирок, пропонуємо до вашої уваги надзвичайну подію для української медицини – Ukrainian CME Nephrology week. Протягом 1 тижня в межах цього заходу пройде низка лекцій, у яких розкриватимуться теми, цікаві не лише для нефрологів, а й для лікарів інших спеціальностей.