Більше, ніж страх: нова модель посттравматичного стресового розладу

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) традиційно розглядається як стан, у центрі якого перебувають симптоми, пов’язані зі страхом: флешбеки, нічні кошмари, перебільшена реакція переляку та уникання нагадувань про травму. Саме такий образ ПТСР закріпився як у популярній культурі, так і в багатьох клінічних моделях.

Втім, нове дослідження, проведене в Медичній школі Єльського університету, демонструє, що ця картина є неповною. ПТСР виявляється значно більш гетерогенним розладом, у якому страх є лише одним із можливих домінантних емоційних компонентів.

Переосмислення клінічної гетерогенності ПТСР

«ПТСР є надзвичайно неоднорідним станом, однак більшість діагностичних систем і моделей лікування історично зосереджувалися на процесах, пов’язаних зі страхом», — зазначає Зів Бен-Ціон, доктор філософії, доцент Медичної школи Єльського університету та доцент Хайфського університету. За його словами, страх відображає лише частину клінічного спектра ПТСР.

Протягом кількох років Ілан Харпаз-Ротем, доктор філософії, ABPP, професор психіатрії імені Гленна Г. Ґрінберга в Єльському університеті, разом із дослідницькою групою вивчав біологічні механізми, що лежать в основі ПТСР, намагаючись зрозуміти, чому стандартні підходи до лікування не є ефективними для значної частини пацієнтів.

Два клінічні профілі ПТСР

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Biological Psychiatry, команда науковців, до складу якої також увійшли Тобіас Спіллер, доктор медичних наук, та Ор Дуек, доктор філософії, виявила, що ПТСР включає принаймні два відмінні клінічні профілі:

1. профіль, домінований реакціями страху;
2. профіль, у якому провідну роль відіграє емоційний біль.

«Ми визначили два клінічні профілі з різними нейронними сигнатурами, що підтверджує: ПТСР не зводиться лише до страху», — наголошує Бен-Ціон, перший автор дослідження. З клінічного погляду це означає, що оцінка та лікування мають ґрунтуватися на домінуючому емоційному переживанні конкретного пацієнта.

Симптоми страху та емоційного болю: результати першого аналізу

У першій частині дослідження понад 800 осіб, які пережили травматичні події, заповнили стандартизований перелік симптомів ПТСР. Аналіз взаємозв’язків між симптомами дозволив виділити два чіткі кластери.

Профіль страху асоціювався з класичними проявами реактивності на загрозу, зокрема флешбеками, нічними кошмарами, перебільшеною реакцією переляку, тривожними спогадами та униканням зовнішніх нагадувань про травму.

Натомість профіль емоційного болю був пов’язаний передусім із внутрішнім дистресом. До нього належали втрата інтересу, негативні переконання про себе та світ, стійкі негативні емоції, порушення сну та підвищена емоційна реактивність.

Принципово важливим є те, що майже 70% учасників оцінили емоційний біль як більш руйнівний для повсякденного життя, ніж страх.

Нейронні кореляти: результати фМРТ-дослідження

Другий етап дослідження був спрямований на пошук нейронних механізмів, що лежать в основі цих профілів. За участю Дастіна Шайноста, доктора філософії, доцента радіології та біомедичної візуалізації, а також Олександра Саймона, докторанта Міжкафедральної програми неврології, було проведено функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) у 162 осіб, які нещодавно пережили травму.

Дослідники проаналізували моделі зв’язності всього мозку, зосереджуючись на взаємодії великомасштабних нейронних мереж, а не окремих ділянок. Використовуючи ці дані, команда намагалася передбачити тяжкість симптомів через 14 місяців після травми.

Отримані моделі зв’язності дозволяли прогнозувати лише симптоми, пов’язані зі страхом, але не емоційний біль. Це, на думку авторів, свідчить про те, що ці два профілі ПТСР мають різні нейронні механізми, а отже, є біологічно відмінними фенотипами.

Важливо, що ці висновки були відтворені у різних вибірках, у різні періоди часу та в різних географічних умовах, що суттєво підвищує надійність запропонованої моделі.

Клінічні наслідки та нова парадигма лікування

Отримані результати мають принципове значення для майбутнього лікування ПТСР. За словами Харпаз-Ротема, сучасна психіатрія дедалі більше рухається в напрямку прецизійного підходу, оскільки значна частина пацієнтів не відповідає на стандартні методи терапії.

Ключовим клінічним кроком, на думку авторів, є відповідь на просте, але фундаментальне питання: що саме спричиняє основне страждання пацієнта — страх чи емоційний біль. Більшість існуючих моделей лікування, як медикаментозних, так і психотерапевтичних, спрямовані на зниження страху. Для частини пацієнтів це ефективно, але для інших — ні.

Фокусування лікування на домінантному емоційному переживанні може дозволити перейти від універсальних схем до більш індивідуалізованого, ефективного догляду.

Висновки

Дослідження Єльського університету пропонує нову концептуальну модель ПТСР, у якій розлад розглядається не лише як страх-зумовлений стан, а як складний синдром із принаймні двома відмінними клінічними та нейробіологічними профілями. Усвідомлення ролі емоційного болю поряд зі страхом відкриває нові можливості для діагностики, стратифікації пацієнтів і розробки більш точних терапевтичних підходів.

ДЖЕРЕЛО: medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.