Порівняння протинападових препаратів за впливом на масу тіла

Відповідно до результатів дослідження за участю 52 309 дорослих пацієнтів у США, між протинападовими (ПНП, протиепілептичними) препаратами існують суттєві відмінності стосовно впливу на масу тіла. Результати дослідження опубліковано в журналі «Obesity» наприкінці 2025 р.1

Метою дослідження було оцінити довгострокову зміну маси тіла після початку та дотримання режиму прийому широко застосовуваних ПНП, а також дослідити відмінності у зміні маси тіла між ПНП та топіраматом.

У емуляційне дослідження включено 52 309 дорослих пацієнтів, які розпочали прийом ПНП та дотримувалися призначеного лікування. Було проаналізовано зміни маси тіла учасників через 6 та 12 міс після початку лікування.2

Результати:

• топірамат — ПНП, який призначали найчастіше (41,2% учасників);
• зміна маси тіла через 6 міс на фоні прийому інших ПНП порівняно із прийомом топірамату була наступною: вальпроат (2,42 кг), окскарбазепін (1,74 кг), ламотриджин (1,44 кг), карбамазепін (1,32 кг) та леветирацетам (0,94 кг);
• аналізи підгруп і чутливості дали подібні результати, як і збір даних через 12 міс після початку прийому ПНП;
• результати були зумовлені в основному зменшенням маси тіла на фоні прийому топірамату, а не її збільшенням при застосуванні інших ПНП.

За висновками авторів, топірамат був пов’язаний зі зменшенням маси тіла через 6 та 12 міс як на початку прийому, так і при подальшому дотриманні лікування; інші препарати були пов’язані із менш значним зменшенням або збільшенням маси тіла. Ці результати надали важливу інформацію для допомоги в ухваленні рішень щодо початку застосування ПНП.

Раніше у неконтрольованому проспективному клінічному дослідженні топірамат додавали до інших ПНП у дорослих (маса тіла 40–110 кг) із парціальними судомами. Зменшення маси тіла відмічали у більшості дорослих (86% через 1 рік), які отримували топірамат, що тривало щонайменше 1 рік. Вираженість зменшення маси тіла відрізнялася залежно від вихідного індексу маси тіла (ІМТ), причому у пацієнтів з ожирінням відзначали більш значне зменшення маси тіла під час продовження терапії. Так, маса тіла зменшилася на 3,0 кг (3,9% від вихідної) через 3 міс та на 5,9 кг (7,3%) через 1 рік. Це було спричинено переважно зменшенням жирової маси тіла.

Подібно до інших ПНП, профіль побічних ефектів топірамату може бути перешкодою для застосування пацієнтами. Одним із побічних ефектів топірамату є уповільнена обробка розумової інформації (включаючи проблеми з підбором слів), труднощі з увагою та пам’яттю. Крім того, на фоні прийому топірамату можуть відмічати втому, запаморочення, сонливість, зміни настрою та суїцидальні думки.

ДЖЕРЕЛО: Український медичний часопис

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.