Вчені розкривають ще одну частину довгої головоломки COVID

teerayuth oanwong / Shutterstock.com

Дослідницькі групи Стелленбоського університету (ПАР) та Інституту раку Монпельє (Франція) представили нові дані, що можуть суттєво змінити розуміння патофізіології тривалого перебігу COVID-19. У статті, опублікованій у Journal of Medical Virology, автори описують новий структурний зв’язок між циркулюючими мікрозгустками крові та нейтрофільними позаклітинними пастками (NET — neutrophil extracellular traps) — елементами імунної відповіді, що за умови надмірної активації можуть спричиняти хронічні тромботичні та запальні ускладнення.

Мікрозгустки: що це?

У 2021 році команда професорки Резії Преторіус вперше описала у пацієнтів із COVID-19 наявність аномальних циркулюючих білкових структур, які отримали назву мікрозгустків.
Ці утворення складаються з білків згортання, фібрину та інших компонентів плазми, мають високу стійкість до розщеплення та пов’язані з коагулопатіями, що часто супроводжують COVID-19 та постковідні синдроми.


Перегляньте записи «Humans & Antibiotics.
Терапевтичні рубежі в епоху резистентності»


NET — інший ключовий елемент імунної відповіді

Нейтрофільні позаклітинні пастки утворюються у результаті спеціалізованої імунної реакції — нетозу. Нейтрофіли викидають ДНК, білки та ферменти, формуючи волокнисті структури, що здатні швидко знешкоджувати патогени.

Однак надмірне або неконтрольоване утворення NET асоціюється з:

  • тяжкими інфекційними процесами,
  • аутоімунними захворюваннями,
  • запальними тромботичними станами,
  • ураженням мікросудин.

Команда доктора Алена Тьєррі була однією з перших, хто описав їхню ключову роль у тяжкому перебігу COVID-19.

Новий зв’язок: NET + мікрозгустки

Спільне дослідження двох наукових груп мало на меті визначити, чи існує фізичний чи функціональний зв’язок між NET та мікрозгустками у пацієнтів із тривалим COVID-19.

Методи дослідження

  • проточна цитометрія візуалізації;
  • флуоресцентна мікроскопія;
  • кількісний аналіз білкових маркерів NET;
  • оцінка циркулюючої ДНК;
  • застосування алгоритмів машинного навчання для класифікації біомаркерів.

Ключові результати

  1. Значне збільшення біомаркерів NET та мікрозгустків у плазмі пацієнтів із тривалим перебігом COVID-19 порівняно зі здоровими.
  2. Мікрозгустки були більшими за розміром та щільністю, ніж у контрольної групи.
  3. Вперше описано структурний зв'язок між NET і мікрозгустками, який виявлявся у всіх досліджуваних, але був істотно вираженіший саме у пацієнтів із тривалим COVID.
  4. NET відіграють роль стабілізатора мікрозгустків, роблячи їх значно стійкішими до фібринолізу та сприяючи їхньому тривалому збереженню у кровотоці.
  5. Алгоритми машинного навчання дозволили з високою точністю розрізнити групи пацієнтів, визначаючи найбільш прогностичні комбінації біомаркерів.

Що це означає для розуміння тривалого COVID-19?

Дослідники наголошують:

  • надмірне утворення NET може запускати самопідтримувальний цикл запалення і тромбоутворення;
  • стабілізовані NET мікрозгустки здатні порушувати мікроциркуляцію та живлення тканин;
  • це може пояснити хронічні симптоми тривалого COVID, зокрема:
    • виснаження,
    • когнітивні порушення,
    • задишку,
    • головний біль,
    • біль у м’язах,
    • порушення згортання.

Професорка Преторіус зазначає, що взаємодія NET та мікрозгустків може бути ключовим механізмом, який «закріплює» мікротромбози в кровообігу.

Перспективи лікування та діагностики

Результати дослідження відкривають нові можливості:

1. Терапевтичні стратегії

  • таргетна модуляція нетозу,
  • вплив на тромбозапальні механізми,
  • підходи до розчинення стійких мікрозгустків.

2. Нові діагностичні маркери

  • специфічні маркери NET,
  • маркери циркулюючих мікрозгустків,
  • комбіновані панелі біомаркерів,
  • діагностика із застосуванням алгоритмів штучного інтелекту.

Дослідження вперше демонструє структурний взаємозв’язок між нейтрофільними позаклітинними пастками та мікрозгустками у пацієнтів із тривалим перебігом COVID-19. Цей механізм може пояснювати стійкі мікросудинні ускладнення, характерні для довготривалих постковідних синдромів, та відкриває шлях до нових методів лікування і діагностики.


ДЖЕРЕЛО: medicalxpress


На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Про оперізуючий лишай (оперізуючий герпес ...
Типові проблеми з інфекційним контролем
Ролі мітохондрій у противірусному імунітет ...
​​Дослідження виявило різке зростання небе ...
Поради CDC щодо того, кому слід отримати о ...
Новий молекулярний сенсор для виявлення гр ...
Клінічні аспекти хантавірусної інфекції: в ...