Інфекція SARS-CoV-2 подвоює ризик розвитку діабету 1 типу у дітей: детальне дослідження
Дата публікації: 30.06.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: аутоімунні захворювання, педіатрія, діти, епідеміологія, SARS-CoV-2, ризик, діабет 1 типу, статті Аксемедін, постковідний період
Тривожний зв'язок: нові дані про довгострокові наслідки COVID-19 для дітей
Нещодавнє масштабне когортне дослідження виявило потенційно серйозний наслідок гострої респіраторної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2: суттєве зростання ризику розвитку діабету 1 типу у дітей і підлітків, які перенесли цю інфекцію. У дітей, які ніколи не мали проблем зі здоров’ям, інфікування було пов’язано з більш ніж вдвічі вищою ймовірністю діагностики діабету 1 типу протягом наступних шести місяців після захворювання. Ці дані проливають світло на приховані довгострокові наслідки пандемії та ставлять нові завдання перед системами охорони здоров’я.
Зростання захворюваності на діабет 1 типу: випадковість чи причинний зв'язок із вірусом?
Пандемія змінила не лише короткострокові підходи до надання медичної допомоги, а й поставила перед науковцями питання про довготривалі наслідки перенесеної інфекції. Одним із таких можливих наслідків стало зростання випадків автоімунного діабету у дітей. Діабет 1 типу виникає, коли імунна система помилково атакує бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін.
Попередні дослідження вказували на ймовірну роль вірусів у запуску цього процесу. SARS-CoV-2, відомий як збудник COVID-19, також розглядається як можливий тригер розвитку автоімунних захворювань, включаючи діабет 1 типу. Щоб оцінити цей зв'язок, британські вчені провели масштабне когортне дослідження, використовуючи національні медичні реєстри.
Дизайн дослідження: що, як і кого досліджували
Дослідники проаналізували дані 1087604 дітей і підлітків віком 0–17 років, госпіталізованих у Великій Британії. Половина з них (51,4%) були хлопцями. Усі учасники мали позитивний результат ПЛР-тесту на SARS-CoV-2, але до моменту зараження були здоровими, без попередньої діагностики діабету.
Основною метою дослідження було з'ясувати, чи пов’язане перенесення вірусної інфекції з підвищеним ризиком розвитку діабету 1 типу в постастрому періоді — через 6 місяців після 28 днів від підтвердженого інфікування. Для порівняння використовувалися дані дітей і підлітків, які:
- не мали підтвердженої вірусної інфекції;
- були госпіталізовані з приводу травм чи планових процедур;
- проходили лікування як під час пандемії (травень 2020 – серпень 2022), так і упродовж двох років до її початку.
Перегляньте записи:
Основні результати: ризик, що не можна ігнорувати
- У 475 дітей після інфекції SARS-CoV-2 був вперше діагностований діабет 1 типу впродовж досліджуваного періоду.
- Показник захворюваності: 90,5 випадків на 100000 людино-років (95% ДІ: 82,7–99,0).
- У контрольних групах: 22,4–37,7 випадків на 100000 людино-років.
- Коефіцієнт ризику розвитку діабету 1 типу після вірусної інфекції становив 2,4–4,2 (P<0,001).
Ці цифри свідчать про вдвічі або навіть вчетверо більший ризик розвитку аутоімунного діабету після перенесеного COVID-19 у дітей і підлітків. Найвищі ризики зафіксовано в період домінування одного з варіантів вірусу (з травня по грудень 2021 року), хоча дані в цій підгрупі були статистично менш стабільні через невелику кількість випадків.
Можливі механізми та наукові гіпотези
Хоча остаточні механізми ще залишаються нез’ясованими, дослідники розглядають кілька імовірних пояснень:
- Імунна дисрегуляція: SARS-CoV-2 може провокувати аутоімунну відповідь, що ушкоджує бета-клітини.
- Прямий цитопатичний ефект вірусу: можлива здатність SARS-CoV-2 інфікувати підшлункову залозу.
- Генетична схильність та зовнішній тригер: поєднання вірусної інфекції з вразливістю імунної системи дитини.
Перегляньте запис:
Практичні наслідки: нові виклики для педіатрів та сімейних лікарів
Результати дослідження мають безпосереднє клінічне значення:
- Пильність після перенесеної інфекції: медичні працівники повинні активно моніторити дітей, які перенесли COVID-19, на предмет ранніх симптомів діабету (спрага, втрата ваги, часте сечовипускання).
- Потреба в довготривалому спостереженні: особливо в групах ризику або при наявності сімейного анамнезу автоімунних захворювань.
- Модифікація скринінгових стратегій: можлива адаптація протоколів постковідного нагляду в педіатрії.
Висновки: нова епоха в розумінні наслідків пандемії
Дослідження підтверджує, що наслідки інфекції SARS-CoV-2 виходять далеко за межі гострої фази хвороби. Підвищення ризику діабету 1 типу у дітей, які перенесли цю інфекцію, є ще одним доказом потенційної довготривалої шкоди для здоров'я, яку може спричинити вірус.
Враховуючи зростання кількості випадків цього типу діабету, клінічні фахівці повинні бути готові до зміни епідеміологічного ландшафту дитячої ендокринології у післяпандемічну епоху.
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.


