Назальні віруси та рибавірин - унікальна терапевтична мішень за алергічного риніту

Pixel-Shot / Shutterstock.com

Алергічний риніт залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів, що істотно погіршує якість життя пацієнтів. Попри широке застосування інтраназальних глюкокортикостероїдів, антигістамінних препаратів та алерген-специфічної імунотерапії, у частини пацієнтів контроль симптомів залишається недостатнім. Нове дослідження пропонує інший погляд на патогенез захворювання. Автори пов’язують розвиток алергічного риніту з вірусами, які постійно присутні у порожнині носа.

Роль коменсальних назальних вірусів

Науковці встановили, що коменсальні назальні віруси, які не спричиняють клінічно вираженої інфекції, можуть активувати рецептори вродженого імунітету. Наслідком цього є посилення продукції інтерферонів І типу та накопичення специфічної субпопуляції нейтрофілів, асоційованих з інтерфероновою відповіддю. Ці клітини активно формують позаклітинні нейтрофільні пастки — NETs.

Вони можуть підтримувати алергічне запалення слизової оболонки та стимулювати продукцію цитокінів другого типу, зокрема:

  • IL-4;
  • IL-5;
  • IL-13.

Перегляньте записи:


Що показали доклінічні моделі

У моделях алергічного риніту в мишей щоденне інтраназальне введення рибавірину протягом семи днів призводило до значного зменшення кількості вірусів у носовій порожнині.

Водночас учені спостерігали зменшення:

  • чхання;
  • свербежу;
  • еозинофільної інфільтрації слизової оболонки;
  • концентрації інтерферонів;
  • рівня ключових прозапальних цитокінів.

Аналогічний ефект продемонстрував фавіпіравір, що додатково підтвердило роль вірусів у підтриманні патологічного процесу. Навпаки, введення інтерферону α1b посилювало прояви захворювання. Блокування компонентів інтерферонового сигнального шляху сприяло зменшенню симптомів.

Клінічне дослідження R-STAR

Отримані експериментальні результати стали підставою для проведення одноцентрового рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження другої фази R-STAR. До нього включили 42 пацієнтів з алергічним ринітом. Учасники протягом чотирьох тижнів отримували інтраназальний спрей із рибавірином або плацебо.

Лікування супроводжувалося достовірним покращенням:

  • загального показника назальних симптомів — Total Nasal Symptom Score, TNSS;

  • результатів тесту контролю риніту — Rhinitis Control Assessment Test, RCAT;

  • показників за візуальною аналоговою шкалою.

Зміни у змивах із порожнини носа

У змивах із порожнини носа після лікування спостерігали зниження концентрації:

  • IL-4;
  • IL-5;
  • IL-13;
  • IL-17A.

Також відзначали зниження активності NETs і суттєве зменшення вірусного навантаження. Ці результати узгоджуються з гіпотезою про роль назального вірому в підтриманні алергічного запалення.


Перегляньте запис:


У яких пацієнтів ефект був найвираженішим

Найбільш виражений клінічний ефект спостерігали у пацієнтів із тяжчим перебігом алергічного риніту або високою кількістю назальних коменсальних вірусів. Частина терапевтичного ефекту зберігалася навіть через рік після завершення чотиритижневого курсу лікування.

Водночас серйозних небажаних явищ або тяжких побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням рибавірину, не зареєстрували.

Значення результатів

Результати дослідження свідчать, що назальний віром може бути важливим компонентом патогенезу алергічного риніту. Також він може розглядатися як перспективна терапевтична мішень.

Якщо ефективність і безпека такого підходу підтвердяться у великих багатоцентрових дослідженнях третьої фази, противірусна терапія може доповнити сучасні методи лікування алергічного риніту. Особливо це може бути актуально для пацієнтів із недостатнім контролем симптомів на тлі стандартної терапії.

Висновок

Дослідження пропонує новий погляд на патогенез алергічного риніту, пов’язуючи підтримання запалення не лише з алергенами, а й із коменсальними вірусами порожнини носа. Інтраназальна противірусна терапія у дослідженні другої фази асоціювалася зі зменшенням симптомів, зниженням активності запальних маркерів і вірусного навантаження.

Водночас цей підхід поки не можна розглядати як стандарт лікування, оскільки він потребує подальшого підтвердження у більших клінічних дослідженнях.


ДЖЕРЕЛО: health-ua


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Глобальний, регіональний і національний тя ...
Як Україна реагуватиме на спалахи інфекцій ...
Поширення коклюшу: зростання захворюваност ...
Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса ...
Захворювання на ботулізм зросло через неяк ...
Настанова щодо попередження катетер-асоцій ...
Розуміння дієтологічної терапії при запаль ...