Вирощені в лабораторії бактерії прижилися у пацієнтів із рецидивною кишковою інфекцією не гірше за пересадку калу
Дата публікації: 16.06.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: дисбіоз, колоноскопія, мікробіом кишечника, кишкова мікробіота, мікробіологія, колонізація кишечника, Clostridioides difficile, трансплантація фекальної мікробіоти, рецидивна інфекція, бактеріальні штами, бактеріальна терапія
Терапія на основі лабораторно вирощених штамів бактерій продемонструвала здатність приживатися в кишечнику пацієнтів не гірше, ніж традиційна трансплантація фекальної мікробіоти від того самого донора. При застосуванні високих доз кількість успішно колонізованих штамів виявилася навіть більшою саме для культивованих у лабораторії бактерій.
Обидва підходи досліджували як потенційні методи лікування рецидивної інфекції, спричиненої Clostridioides difficile — захворювання, для якого раніше вже була схвалена терапія на основі трансплантації фекальної мікробіоти.
Як порівнювали два підходи?
Дослідники використали мікробіоту одного донора, бактерії з калу якого раніше застосовували у 28 процедурах трансплантації фекальної мікробіоти. Ефективність такого підходу становила 89 %.
Із мікробіоти донора було виділено 67 бактеріальних штамів, після чого відібрано 15 найбільш перспективних. До критеріїв відбору належали:
- здатність до колонізації кишечника;
- належність до різних бактеріальних груп;
- відсутність потенційної патогенності для людини.
Відібрані штами були вирощені окремо та об’єднані у спеціально створений бактеріальний препарат. Паралельно з калу того самого донора підготували традиційний трансплантат фекальної мікробіоти у відповідних дозах.
Результати клінічного дослідження
У дослідження включили 18 пацієнтів із рецидивною інфекцією C. difficile. Учасників розподілили на чотири групи:
- препарат у високій дозі;
- препарат у низькій дозі;
- трансплантація фекальної мікробіоти у високій дозі;
- трансплантація фекальної мікробіоти у низькій дозі.
Усі препарати вводили в товсту кишку за допомогою колоноскопії після відміни антибактеріальної терапії за дві доби до процедури. Обидва підходи продемонстрували сприятливий профіль безпеки. Частота побічних явищ, не пов’язаних із лікуванням, була однаковою в усіх групах.
Через вісім тижнів після лікування рецидив інфекції не спостерігався:
- у 7 із 9 пацієнтів, які отримали препарат;
- у 8 із 9 пацієнтів після трансплантації фекальної мікробіоти.
Серед пацієнтів, які отримали високі дози препаратів, відсутність рецидиву відзначали у 90 % випадків, тоді як при застосуванні низьких доз цей показник становив 75 %.
Перспективи нового підходу
Хоча отримані результати потребують підтвердження у масштабніших клінічних дослідженнях, автори вже опублікували методику культивування кишкових бактерій. За їхніми даними, цей спосіб є простішим і менш затратним порівняно з попередніми технологіями.
У майбутньому такий підхід може стати альтернативою традиційній трансплантації фекальної мікробіоти та сприяти створенню стандартизованих бактеріальних препаратів для лікування рецидивних кишкових інфекцій.
ДЖЕРЕЛО: nauka
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
141 українець захворів на лептоспіроз – це ...
Зміни до Календаря профілактичних щеплень ...
Stop Infections 2026: нові ризики — нові р ...
Оновлення щодо лікування очного сифілісу
Постстрептококовий гломерулонефрит у дітей
Надмірний ріст бактерій у тонкій кишці пов ...

