Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та порушенням функції нирок: порівняльна ефективність

Подвійна антитромбоцитарна терапія (ПАТТ) є золотим стандартом лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), особливо після коронарних втручань. Найчастіше використовуються інгібітори рецепторів P2Y12 — клопідогрель та празугрель у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою. Проте залишається відкритим питання впливу функції нирок на ефективність цих препаратів. Хронічна хвороба нирок (ХХН) часто поєднується з ІХС та здатна змінювати фармакокінетику та фармакодинаміку ліків, включно з антитромбоцитарними засобами.

Мета

Оцінити вплив порушення функції нирок на ефективність різних антитромбоцитарних препаратів у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця, зокрема порівняти швидкість та ступінь пригнічення агрегації тромбоцитів між празугрелем та клопідогрелем.

Методи

Проведено піддослідження проспективного дослідження, яке включало 164 пацієнтів зі стабільною ІХС (медіанний вік — 67 років; 82,9 % — чоловіки). Усі учасники отримували стандартну ПАТТ ацетилсаліциловою кислотою та клопідогрелем до моменту рандомізації.

Пацієнтів випадковим чином розподілили на дві групи:

• група продовження прийому клопідогрелю (75 мг на добу),
• група переходу на празугрель (3,75 мг на добу).

Додатково пацієнтів стратифікували за рівнем швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ):

• рШКФ < 45 мл/хв/1,73 м² (n = 20),
• рШКФ ≥ 45 мл/хв/1,73 м² (n = 144).

Первинна кінцева точка — пригнічення агрегації тромбоцитів, виміряне в реакційних одиницях P2Y12 (PRU) на 5-й та 30-й день лікування.

Результати

• У пацієнтів із рШКФ < 45 мл/хв/1,73 м² празугрель індукував швидше та більш виражене зниження агрегації тромбоцитів порівняно з клопідогрелем.
• На 5-й день середнє значення PRU у групі празугрелю становило 157,9, тоді як у групі клопідогрелю — 214,2 (p = 0,036).
• На 30-й день різниця між препаратами зберігалася, але не досягала статистичної значущості.
• Взаємодія між функцією нирок та ефектом препарату була значущою лише на ранньому етапі лікування (5-й день, p = 0,028).
• Обидва препарати продемонстрували задовільний профіль безпеки з погляду ризику кровотеч, незалежно від функції нирок.

Обговорення

Результати підкреслюють, що порушення функції нирок є важливим фактором, який впливає на ефективність антитромбоцитарної терапії. У пацієнтів зі зниженою рШКФ празугрель забезпечує швидший початковий антитромбоцитарний ефект, що може мати клінічне значення у ранні строки лікування, коли ризик тромботичних ускладнень є найбільш високим.

Однак дослідження мало кілька обмежень:

• невелика кількість пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок (рШКФ < 45),
• відкритий дизайн, що може призводити до упередженості,
• короткий період спостереження (30 днів), що не дозволяє оцінити довгострокові клінічні наслідки.

Варто зазначити, що дослідження було профінансоване компанією-виробником препарату, що може створювати потенційний конфлікт інтересів.

Висновки

• У пацієнтів із ХХН (рШКФ < 45 мл/хв/1,73 м²) празугрель забезпечує швидше пригнічення агрегації тромбоцитів, ніж клопідогрель, особливо протягом перших днів лікування.
• Обидва препарати мають прийнятний профіль безпеки незалежно від функції нирок.
• Необхідні масштабніші та довготривалі дослідження для визначення клінічної значущості цих відмінностей у зниженні ризику тромботичних ускладнень у пацієнтів із ХХН.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.