Новий генетичний маркер покращує прогнозування сумісності при трансплантації нирки

У сфері трансплантації нирок важливою метою залишається забезпечення довготривалого функціонування пересадженого органа без ускладнень і повторних втручань. Одним із ключових викликів на цьому шляху є запобігання імунному відторгненню трансплантата. Попри досягнення у галузі, включно з удосконаленням методів імуносупресії та селекції донорів, ризик імунного конфлікту між організмом реципієнта й донорською ниркою зберігається. Нове дослідження, проведене командою вчених з Університету Піттсбурга, виявило додатковий генетичний маркер, який може суттєво вдосконалити прогнозування сумісності донор-реципієнт – рецептор SIRP-альфа.

Традиційно основою для визначення сумісності донорів і реципієнтів є аналіз лейкоцитарних антигенів людини (HLA), які відіграють ключову роль у розпізнаванні чужорідних клітин. Наявність відмінностей у HLA може спричинити активацію Т-клітин, що запускає каскад запальних реакцій, з подальшим рубцюванням тканин і відторгненням трансплантата. Хоча HLA-типування залишається «золотим стандартом», дослідники зазначають, що навіть за умов повного або часткового збігу цього маркера пацієнти залишаються у зоні ризику і повинні все життя отримувати імуносупресивну терапію. Потреба у точніших предикторах відторгнення спонукала до пошуку нових молекулярних мішеней.

У центрі уваги нового дослідження – білок SIRP-альфа, що розташований на поверхні моноцитів – клітин вродженого імунітету. Цей рецептор бере участь у процесі розпізнавання «своїх» клітин, і його невідповідність між донором і реципієнтом може мати наслідки для імунного прийняття органа. Вперше роль SIRP-альфа у відторгненні трансплантата була доведена у мишей, а нині підтверджена й у клінічних умовах на людях.

Аналіз пар донор-реципієнт показав, що генетична невідповідність SIRP-альфа (за принципом A–B груп) асоціюється з вищим ризиком раннього гострого відторгнення, більшим ступенем рубцювання трансплантованої нирки та гіршими довгостроковими результатами. Це підтверджено не лише на основній когорті пацієнтів, які пройшли трансплантацію в медичному центрі UPMC, а й на незалежній когорті з іншого медичного закладу.

Таким чином, визначення типу SIRP-альфа у пацієнтів, які готуються до трансплантації, може стати додатковим інструментом для стратифікації ризику відторгнення. Це дозволить медикам виявляти підгрупи пацієнтів, яким показаний посилений режим імуносупресії вже з перших днів після трансплантації. Застосування такого підходу може стати основою для персоналізованого планування імуносупресивної терапії, що, своєю чергою, знижує ризик ускладнень і покращує прогноз.

Окрему увагу дослідники приділяють подальшим перспективам – вивченню можливостей таргетного впливу на моноцити за допомогою вже доступних імуносупресивних засобів, зокрема кортикостероїдів, у пацієнтів із виявленими невідповідностями за SIRP-альфа. Це може відкрити нові підходи в лікуванні високоризикових пацієнтів, підвищити ефективність трансплантаційної допомоги та сприяти зменшенню навантаження на системи охорони здоров’я, зокрема шляхом скорочення списків очікування на пересадку.

Впровадження генетичного тестування SIRP-альфа в клінічну практику може стати важливим кроком у персоналізації трансплантаційної медицини та вдосконаленні якості надання допомоги пацієнтам з термінальною нирковою недостатністю.

ДЖЕРЕЛА: news-medical.net, University of Pittsburgh

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.