GLP-1 може бути настільки ж ефективним, як і баріатрична хірургія, для пацієнтів із діабетом, MASLD та MASH: нові дані

Аналіз результатів великого когортного дослідження, представленого на Тижні захворювань органів травлення, показав, що лікування агоністами рецепторів GLP-1 може забезпечити подібну ефективність до баріатричної хірургії у пацієнтів з діабетом 2 типу, ожирінням та метаболічно асоційованими захворюваннями печінки — MASLD і MASH.

У дослідженні не було виявлено суттєвих відмінностей у рівні загальної смертності чи частоти серцево-судинних подій між пацієнтами, які пройшли баріатричну операцію, та тими, хто отримував лікування GLP-1. Водночас було виявлено відмінності в окремих результатах: хірургія асоціювалася з меншим ризиком хронічної хвороби нирок, тоді як терапія GLP-1 краще впливала на контроль артеріального тиску.

«Ця група пацієнтів з ожирінням, діабетом, MASH або MASLD має складну патологію. Часто одного підходу буде недостатньо — буде потрібне мультиступеневе лікування або корекція терапії у разі рецидиву», — прокоментував провідний автор дослідження, д-р Роберто Сімонс-Лінарес, директор баріатричної ендоскопії Клівлендської клініки. «Це дослідження демонструє, що GLP-1 можуть бути настільки ж корисними, як і хірургія, у плані впливу на смертність і прогресування хронічних захворювань печінки».

У ретроспективному когортному аналізі використовували базу даних TriNetX. Дослідники ідентифікували пацієнтів з ожирінням (ІМТ ≥30 кг/м²), діабетом 2 типу, MASLD або MASH, які з 2014 по 2023 рік отримували лікування GLP-1 або перенесли баріатричну операцію. Після підбору пар за віком, статтю, супутніми хворобами та соціальними чинниками, у фінальний аналіз включили по 1 441 пацієнту в кожній групі.

Оцінювались:

• загальна смертність,
• частота серйозних серцево-судинних подій,
• розвиток цирозу печінки,
• хронічна хвороба нирок (ХХН),
• нові випадки гіпертензії.

Через 5 років показники смертності становили 0,76% у групі хірургії проти 0,69% у групі GLP-1 (ВР = 1,316; 95% ДІ 0,508–3,409). Показники основних серцево-судинних подій також не відрізнялися значуще: 5,9% проти 5,76% відповідно (ВР = 0,812; 95% ДІ 0,599–1,1). Через 10 років тенденції залишилися подібними.

Цікавими виявилися відмінності в розвитку інших хронічних ускладнень. Пацієнти, які перенесли хірургічне втручання, мали нижчий ризик ХХН: через 5 років — 3,19% проти 4,58% (ВР = 0,569), через 10 років — 3,47% проти 4,86% (ВР = 0,552). Натомість пацієнти на GLP-1 мали менший ризик розвитку артеріальної гіпертензії: через 5 років — 55,45% проти 59,89% (ВР = 1,19; 95% ДІ 1,08–1,311), і ця тенденція збереглася на 10-річному горизонті.

Перегляньте запис:

Жоден із пацієнтів у дослідженні не мав підтвердженого цирозу печінки в обидві часові точки.

«Ми побачили зниження смертності та серцево-судинних подій у обох групах, але результати GLP-1 — особливо щодо гіпертензії та збереження функції печінки — були просто вражаючими», — наголосила Сімонс-Лінарес. «Це відкриває шлях для тих пацієнтів, які не мають доступу до баріатричної хірургії, або не готові до неї психологічно чи фізіологічно. У таких випадках GLP-1 — це вже не компроміс, а повноцінна альтернатива».

Авторка також зазначила, що хоча поточне дослідження потребувало великої вибірки з бази TriNetX, у майбутньому тема має бути вивчена у проспективних, рандомізованих дослідженнях.

«Ми маємо перевести цю гіпотезу в контекст контрольованих досліджень, аби остаточно підтвердити, що GLP-1 дійсно порівнянні за ефективністю з хірургією», — сказала вона.

ДЖЕРЕЛО: Healio

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.