Клінічний випадок: Уретерогідронефроз через менструальну чашу

Менструальні чаші стають все більш популярними як альтернатива традиційним засобам гігієни під час менструації. Вони є багаторазовими, що робить їх екологічно та економічно вигідним вибором. Однак їхні ускладнення ще недостатньо вивчені. У цьому випадку представлений рідкісний клінічний випадок уретерогідронефрозу, спричиненого неправильно розташованою менструальною чашею.

Презентація кейсу

Жінка віком близько 30 років, сексуально активна, яка не народжувала, звернулася до амбулаторії зі скаргами на макроскопічну гематурію та періодичний біль у правому боці та внизу живота. В анамнезі – операція на шлунковому рукаві та ендоскопічне видалення 9-мм каменю сечоводу біля правого гирла три роки тому. Як метод контрацепції використовувала мідну внутрішньоматкову спіраль. Вона регулярно використовувала менструальну чашу (V-подібна, розмір L, діаметр 46 мм, об’єм 26 мл) під час найінтенсивнішої частини менструальної кровотечі, спорожнюючи її кожні 2–3 години.

Протягом останніх шести місяців пацієнтка відчувала періодичний біль у боці та внизу живота, який тривав близько години та повторювався 2–5 разів на тиждень. Симптоми супроводжувалися епізодами макроскопічної гематурії, що не були пов’язані з менструацією. Аналіз сечі виявив гематурію та білок, рівень сироваткового креатиніну залишався в межах норми (44 мкмоль/л). Гнучка цистоскопія була без патологічних змін.

Комп'ютерна томографія (КТ) виявила правобічний уретерогідронефроз із вузьким входом у сечовий міхур. Виявлено нормальне розташування внутрішньоматкової спіралі та менструальної чаші в правій частині піхви, що знаходилася у безпосередній близькості до правого гирла сечоводу. Інших причин гематурії, таких як камені, не було виявлено.

Диференційна діагностика

Розглядалися два можливих діагнози:

1. Механічний вплив менструальної чаші на правий сечовід, що призвело до обструкції сечовивідного тракту.
2. Стриктура сечоводу як наслідок попередньої ендоскопічної процедури видалення каменю.

Лікування та результати

Пацієнтку проінформували про можливі причини її стану. Для перевірки впливу менструальної чаші було рекомендовано припинити її використання та провести контрольне УЗД та ренографію через місяць.

Контрольне УЗД показало повний регрес уретерогідронефрозу. Ренографія підтвердила нормальну функцію обох нирок (52% у правій, 48% у лівій нирці). Після місяця спостереження пацієнтка не повідомляла про рецидив болю чи гематурії. Це підтвердило гіпотезу про механічне блокування сечоводу чашею. Причину гематурії не встановлено, але припускали можливий зв'язок із відходженням мікролітів, яких на КТ не було виявлено.

Через шість місяців пацієнтка обмежила використання чаші лише до 3–4 годин у виняткових випадках, уникаючи тривалого застосування. Вона не мала рецидиву симптомів, тому подальших досліджень не проводилося.

Обговорення

Менструальні чаші вважаються безпечними, однак їх вплив на сечовидільну систему ще недостатньо вивчений. Відомі ускладнення включають біль, вагінальні рани, зміщення внутрішньоматкової спіралі, інфекції та рідкісні випадки синдрому токсичного шоку. У літературі зафіксовано лише декілька випадків уретерогідронефрозу через менструальну чашу, всі з яких продемонстрували повний регрес після її видалення.

Незважаючи на низьку частоту таких ускладнень, їх необхідно враховувати при диференційній діагностиці болю в боці та гематурії у жінок, які використовують менструальні чаші. Важливим є вибір правильного розміру, форми та розташування чаші для запобігання механічному впливу на сечоводи. Оскільки менструальні чаші доступні для вільного продажу без медичних консультацій, необхідне підвищення рівня обізнаності як серед користувачів, так і серед медичних працівників.

ДЖЕРЕЛО: BMJ Case Reports

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.