Клінічний випадок: Виразки стравоходу, спричинені гістоплазмою, у пацієнта з ВІЛ/СНІДом

Дисфагія є одним із частих проявів у людей з ВІЛ/СНІДом і часто вказує на опортуністичну інфекцію. Найбільш поширеною її причиною у цій групі є грибкова інфекція стравоходу, однак слід пам’ятати й про вірусні, бактеріальні, паразитарні ураження, а також злоякісні новоутворення (зокрема саркому Капоші та лімфоми). Ураження стравоходу можуть також виникати через рефлюкс-езофагіт, виразки та моторні порушення.

Опис клінічного випадку

58-річний чоловік звернувся зі скаргами на прогресуючу дисфагію протягом 4 тижнів, що супроводжувалася швидкою втратою ваги (понад 13 кг). Спочатку він ще міг вживати тверду їжу, однак на момент звернення мав труднощі навіть з ковтанням рідини.

В анамнезі – ВІЛ-інфекція з 40-річним стажем та дисемінований гістоплазмоз, діагностований 10 років тому. Попереднє ураження проявлялось у вигляді виразки язика, що потребувала хірургічного втручання. Хворий отримував протигрибкову терапію, однак не завжди дотримувався повного курсу лікування.

Фізикальний огляд виявив кахексію, виснаження скроневих м’язів і зниження тургору шкіри. Вага становила 51,7 кг при зрості 162,5 см. Всі системні обстеження, включно з неврологічним та черевним, були в межах норми. Лабораторні дослідження підтвердили значне зниження CD4 (32 клітини/мкл) при загалом нормальних показниках.

Комп’ютерна томографія виявила потовщення стінки стравоходу, що стало підставою для ендоскопії, яка показала великі глибокі виразки в дистальному відділі стравоходу. Первинні біопсії не виявили специфічних збудників. Пацієнт продовжив прийом протигрибкових, противірусних і кислотознижувальних засобів, однак покращення дисфагії було мінімальним, і втрата ваги тривала.

Контрольні аналізи показали низький рівень препарату проти гістоплазми в крові та позитивний результат на антиген гістоплазми в сечі. Проведене спеціалізоване фарбування біоптатів слизової стравоходу дозволило виявити гістоплазму як ймовірну причину ураження.

Подальше лікування та результат

Пацієнта було госпіталізовано для внутрішньовенного протигрибкового лікування, яке тривало 6 днів, після чого розпочато пероральний курс лікування. На момент виписки пацієнт вже толерував рідку і м’яку їжу, а через 4 тижні дисфагія повністю зникла. За цей період він також набрав вагу.

Через тривале збереження субтерапевтичного рівня препарату дозу було підвищено, що дозволило досягти терапевтичної концентрації. Повторна ендоскопія через 13 тижнів після першої виявила повне зникнення виразок стравоходу.

Перегляньте записи:

Клінічне значення

Цей випадок демонструє, що у пацієнтів з ВІЛ/СНІДом та персистуючим дисемінованим гістоплазмозом можлива поява глибоких виразок стравоходу, навіть за наявності лікування. Ключовими моментами для встановлення діагнозу стали:

• Урахування повного анамнезу інфекцій;
• Проведення ендоскопії з біопсією при незрозумілій дисфагії;
• Адекватна протигрибкова терапія, контроль рівня препарату в крові;
• Дотримання режиму лікування, включно з корекцією дози.

Цей випадок підкреслює важливість персоналізованого підходу до лікування ВІЛ-асоційованих уражень стравоходу, з акцентом на ретельний контроль за ефективністю протигрибкової терапії.

У пацієнта з ВІЛ (CD4 <50 клітин/мкл) виникла дисфагія, виявлено глибокі виразки стравоходу. Біопсія підтвердила гістоплазмоз. Він приймав ітраконазол 1 раз на день протягом 2 тижнів.

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.