Клінічний випадок: Меланома слизової оболонки аноректальної порожнини

Меланома аноректальної ділянки становить менше 2% усіх злоякісних новоутворень прямої кишки та анального каналу. Захворювання характеризується стрімким прогресуванням, раннім метастазуванням та низькою виживаністю. Через неспецифічні скарги захворювання часто маскується під доброякісні патології, що затримує встановлення правильного діагнозу.

Опис клінічного випадку

Пацієнтка, 81 рік, звернулася зі скаргами на періанальний біль, повний запор, тенезми, слизово-кров’янисті виділення з анального отвору та гематохезію, які тривали протягом шести місяців. Скарги розвивалися поступово. Пацієнтка заперечувала зниження маси тіла, лихоманку, свербіж, діарею чи утворення в пахвинних ділянках.

Первинно зверталась до терапевта через наявність крові у калі та анального вузлика. Було встановлено діагноз тромбоз гемороїдального вузла. В анамнезі – артеріальна гіпертензія та цукровий діабет 2 типу.

Під час огляду: візуалізовано випадання темного вузлика в ділянці анального каналу, розміром близько 5 см. Пальпація виявила щільне утворення без ознак інвазії у сфінктер. Пахвинна лімфаденопатія була відсутня. Було проведено біопсію пухлини, яка підтвердила діагноз меланоми слизової оболонки анального каналу.

Подальше обстеження

Для виключення супутньої патології проведено повну колоноскопію – без патологічних змін. Комп’ютерна томографія органів грудної клітки, черевної порожнини та таза виявила метастатичні ураження печінки, лімфатичних вузлів та наднирників.

У зв’язку з вираженою клінічною симптоматикою (кровотеча, біль, порушення дефекації) було прийнято рішення про хірургічне втручання. Виконано резекцію пухлини з частковим видаленням анального сфінктера. Періопераційний період перебіг без ускладнень. Пацієнтку виписано на наступний день після втручання.

Перебіг захворювання та результат

Під час амбулаторного спостереження відмічено суттєве зменшення болю, нормалізацію дефекації та зникнення кровотечі. Морфологічне дослідження підтвердило діагноз меланоми слизової оболонки аноректальної ділянки.

Онкологічна команда, з огляду на вік, супутні захворювання та низьку ймовірність ефективності системної терапії, ухвалила рішення про утримання від додаткового медикаментозного лікування.

Перегляньте записи:

Через 5 місяців зафіксовано рецидив пухлини в ділянці анального каналу з відновленням анальних кровотеч. Паліативно було проведено один сеанс гемостатичної променевої терапії.

Погіршення загального стану спостерігалося через 10 місяців після операції. Причиною смерті стала печінкова недостатність на тлі численних метастазів у печінку.

Обговорення

Цей клінічний випадок демонструє типову для аноректальної меланоми затримку в діагностиці та високий ступінь агресивності пухлини. Незважаючи на радикальне хірургічне втручання, виживаність залишилася обмеженою. Відсутність ефективних схем системного лікування, обмеження у застосуванні імунотерапії в пацієнтів похилого віку та низька чутливість до променевого лікування зумовлюють песимістичний прогноз.

Висновки

Меланома аноректальної ділянки – рідкісне, але агресивне новоутворення, яке потребує високої клінічної настороженості. Неспецифічні симптоми можуть маскуватися під доброякісні проктологічні захворювання, що зумовлює запізніле встановлення діагнозу. Хірургічне втручання залишається основним методом лікування. Пацієнти з обмеженими ресурсами для системної терапії потребують паліативної допомоги та регулярного нагляду.

ДЖЕРЕЛО: MEDizzy Journal

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.