Генна терапія може запропонувати нову стратегію лікування алкогольних розладів

Генна терапія може запропонувати одноразове тривале лікування пацієнтів із серйозною алкогольною залежністю. Про це свідчать дані нового дослідження, проведеного під керівництвом дослідників з Медичного центру та коледжу Векснера Університету штату Огайо.

У дослідженні використовувалася загальноприйнята модель приматів, щоб показати, що тривале вивільнення гліального нейротрофічного фактора (hGDNF) в області мозку, яка називається вентральна тегментальна область (ВТО), може запобігти поверненню до надмірного вживання алкоголю після періоду утримання. Цей метод корекції залежності не порушує іншу мотивовану поведінку.

«Цей генно-терапевтичний підхід націлений на зміни функції дофаміну в мезолімбічному шляху винагороди мозку, спричинені хронічним вживанням алкоголю», — говорить один із головних дослідників і автор-кореспондент Кристоф Банкевич, директор Центру здоров’я та продуктивності мозку в штаті Огайо. «Наші результати свідчать про те, що це лікування може запобігти рецидиву, не вимагаючи тривалого дотримання лікування пацієнтами».

Люди з розладом вживання алкоголю (РВА) зазвичай проходять повторювані цикли абстиненції з подальшим рецидивом, навіть якщо використовують одну з небагатьох схвалених FDA медикаментозних терапій, зазначає Банкевич.

Надмірне вживання алкоголю змінює певні нервові шляхи в мозку, що включає вивільнення нейромедіатора дофаміну. Ці нейрони складають мезолімбічний шлях винагороди, який відіграє важливу роль у розвитку алкогольної та наркотичної залежності.

Ці зміни стають більш вираженими в міру розвитку РВА. Вони включають знижені рівні вивільнення дофаміну, знижену чутливість дофамінових рецепторів і підвищене захоплення дофаміну. Ці зміни призводять до зниження рівня дофаміну на цьому шляху.

Вчені вважають, що цей «гіподопамінергічний» стан може змусити надмірних споживачів алкоголю відновити вживання після періодів утримання.

«Наразі немає методів лікування, спрямованих на ланцюги в мозку, які змінюються через тривале вживання алкоголю», — говорить один із головних дослідників і співавтор Кетлін Грант, професор поведінкової нейронауки в Орегонському національному дослідницькому центрі приматів.

Як проводилося дослідження

У цьому дослідженні використовувалася прийнята модель макаки-резус РВА для вивчення практичності та ефективності доставки вірусного вектора в мозок для індукції безперервної експресії GDNF, зменшення вживання алкоголю та запобігання поновленню вживання алкоголю після абстиненції.

Було залучено вісім самців макак-резусів; вектор був аденоасоційованим вірусним вектором, який містив ген людського гліального нейротрофічного фактора (AAV2-hGDNF).

Всі вісім тварин спочатку були привчені до вживання 4% алкоголю. Потім чотирьом тваринам вводили вектор hGDNF безпосередньо в ВТО, розташований на дні середнього мозку. Нейрони в ВТО з’єднуються з мезолімбічним шляхом винагороди. Решта чотири тварини служили контролем. Їм вводили стерильний фізіологічний розчин за допомогою тієї ж хірургічної процедури.

Ключові висновки дослідження:

• Інфузія AAV2-hGDNF значно зменшила споживання алкоголю протягом кількох чотиритижневих циклів утримання та чотиритижневого повторного введення алкоголю;
• Рівень етанолу в крові не виявлявся у суб’єктів, які отримували GDNF, і залишався невизначеним протягом більшості тижнів до кінця дослідження;
• Суб’єкти контрольної групи демонстрували стійке підвищення місячного та щотижневого споживання алкоголю та рівня етанолу в крові протягом циклів, як у групі, так і окремо.

«Загалом наші висновки вказують на те, що генна терапія GDNF може зменшити споживання алкоголю, пов’язане з реінтродукцією, у нашій моделі приматів», — каже Банкевич. «Ми вважаємо, що цей підхід заслуговує на подальші дослідження як багатообіцяючої терапії РВА та, можливо, інших розладів, пов’язаних зі зловживанням психоактивними речовинами».

Розлад вживання алкоголю

• Згідно з даними Національного опитування про вживання наркотиків і здоров’я, у 2021 році 28,6 мільйона дорослих американців віком від 18 років і старше (11,3% у цій віковій групі) і 894 000 підлітків віком від 12 до 17 років (3,4% цієї вікової групи) мали РВА.
• Приблизно 12% усіх споживачів алкоголю відповідають критеріям РВА, як визначено в 5-му виданні «Посібника з діагностики та статистики психічних розладів».
• За даними CDC щорічно 140 000 смертей у Сполучених Штатах пов’язані з розладом вживання алкоголю.

ДЖЕРЕЛО: https://www.medicalxpress.com